Page 161 - 128

N
p r (t )  p l  s (t ) s (t ) при i  ; l
l л ki kl
i 1
(9.6)
N
p l s ki (t )  0 при i  . l
i 1
Далі відбувається зворотне перетворення канальних сигналів
s ki(t) в канальні повідомлення r ki(t):
  1 s ) (t  r (t ) . (9.7)
i ki ki
Як і в лінійному приймачі, тут, згідно формул (9.1) та
(9.7), взаємна однозначність перетворення забезпечується
-1
зворотністю оператора Λ і оператору Λ і . Одержане канальне
повідомлення далі поступає до одержувача — абонента.
Характерною особливістю багатоканальних систем є
двократне перетворення повідомлень в сигнали і навпаки.
Основною проблемою багатоканального зв'язку треба вважати
надійне розділення канальних сигналів на стороні приймача.
Ця задача в деякій мірі подібна на відділення сигналів від
завад в звичайних системах зв'язку. Відмінність, однак,
заключається в тім, що при розділенні сигналів і завад
параметри останніх не задані, в той час як для розділення
сигналів сусідніх каналів існує можливість надати цим
сигналам властивості, що сприяють їх розділенню найкращим
чином, т.б. з мінімальним рівнем завад та викривлень.
З метою виявлення властивостей, якими сигнали
повинні володіти, щоб їх можна було розділити, доцільно
розглянути сигнали і повідомлення з геометричної точки зору.
Згідно з теоремою Котельникова, будь-який неперервний
сигнал з обмеженим спектром (верхня частота спектра F макс)
може бути виражений дискретними відліками, що
здійснюються через інтервали часу, що визначаються за
формулою (5.4). Необхідна для відновлення сигналу кількість
відліків виражається формулою (7.3). Ці відліки
взаємонезалежні та ортогональні (згідно властивостей ряду
Котельникова), і тому їх кількість визначає розмірність
багатомірного простору, в якому розміщені всі вектори цього

162