Page 60 - Семенцов Г
P. 60

~Н   ) u (  1  5 . 0  , u  u  2 , 0 [  ];
                                                             , u    u     ), 1 , 0 [
                                                   ~C   ) u (
                                                            2   , u  u   2 , 1 [  ];

                                                   ~В   ) u (  5 . 0  , u  u  2 , 0 [  ],
                            де     u    –   відображення     конкретного     параметру    на
                            універсальну множину U;
                                  ~  ) u (   -  функції  належності  нечіткого  параметра  u  до

                            нечіткої підмножини:   ~ Н  ) u (   - “низький”;    ~C  ) u (    -
                            “середній”;    ~ В  ) u (  -“високий”.
                                   Розроблена  структура  фазі-проекту  системи  контролю
                            технічного стану долота може бути використана для контролю
                            відпрацювання  шарошкових  доліт  окремо  і  в  складі
                            гібридного спостерігача. Гібридний спостерігач складається з
                            класичного  спостерігача  і  адаптуючої  фазі-моделі,  як  це
                            зображено на рис. 3.
                                   Класичний  спостерігач  базується  на  лінеаризованій
                            моделі  контролю  (6.1),  яка  описує  зв’язок  потужностей,  що
                            витрачаються  на  обертання  долота  і  на  просування  його
                            вздовж  стовбура  свердловини,  з  критерієм  відпрацювання
                            долота.
                                   Сукупність  моделі,  що  базується  на  вимірюваннях  і
                            фазі-логіці  веде  до  створення  так званих  робостних  моделей
                            контролю [16, 17].
                                   Цей перехід, що отримав назву робостного оцінювання,
                            був  запропонований  у  1972  році  Хубером  П.І.  в  теорії
                            робостних  оцінок  параметра  зсуву    [19].  Пізніше  він  був
                            розвинутий  у  роботах  [19-35].  Але  практично  всі  роботи  з
                            робостного      оцінювання     були     присвячені     розв’язку
                            регресійних  задач,  тобто  ідентифікації  статичних  об’єктів,  а
                            також  динамічних  об’єктів,  які  описуються  рівняннями  типу
                            згортки.  Рекурентним  робостним  алгоритмам  оцінювання
                            присвячені роботи  [30-34].
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65