Page 21 - Семенцов Г

комбінація ступенів приналежності 0.18 до терму “тепло” і 0.6
до терму “холодно” зустрічається тільки в одній точці. Отже,
лівий бік функції приналежності деякого терма визначається
ненульовою приналежністю сусіднього терму зліва, а правий
– сусіднього терму праворуч.
Це означає, що для забезпечення однозначної
фазіфікації стану фазі-змінної завжди треба робити перетин
сусідніх термів і не робити зазорів між ними (рис. 3.1).
Крім того, не зовсім очевидно, чому стан “холодно” із
ступені приналежності 1.0 дійсно холодно, хоча по шкалі
температури Т це тепліше ніж, наприклад, в точці “холодно”
при ступені приналежності 0.5 зліва. Враховуючи це, перший
і останній фазі-терми частіше вибирають у формі трапеції.
Тоді у терма “холодно” при найменшій температурі ступінь
приналежності була би 1.0 і з збільшенням температури вона
б зменшувалася.
Отже вибір термів, їх форми і взаємного розташування
є дуже важливим.
Частіше застосовуються два способи формування
функцій приналежності і коли форма термів задається у
вигляді трикутника або трапеції.
Трикутні (рис. 3.2, а) функції приналежності частіше
застосовуються для нечітких моделей Мамдані-типу [1]. Крім
того, використовують гаусовські (рис. 3.2, б), трапецієдальні
(рис. 3.2, в), дзвоноподібні (рис. 3.2, г) і сінглетон (рис. 3.2, д)
– функції приналежності. Приклади функцій приналежності
для нелінійних характеристик зображені на рис.3.2, е.