Page 22 - 113_

20

3.4. Завершити побудову діаграми точності: нанести поле допуску, визначити
технологічну стійкість і налагоджувальний розмір (рис. 6.1).

Оскільки враховано всі складові похибки  м.р, то оброблені розміри
теоретично не можуть вийти за межу А В чи А Н. Водночас вони повинні
знаходитись в межах допуску T. Тому при обробці вала нижню границю ei поля
допуску треба провести дотичною до нижньої межі А Н поля розсіювання. Це дає
змогу провести верхню границю es поля допуску (на відстані T від ei) якнайвище
щодо поля розсіювання, так що вона перетне верхню межу А В смуги розсіювання
якнайдалі в часі. За графіком визначити час Т Т перетину границь es і А В для вала,
ЕІ і А Н для отвору. Цей час, протягом якого розміри деталей, що обробляють на
заздалегідь настроєному верстаті, знаходяться в полі допуску і не виходять за його
межі, називають періодом технологічної стійкості Т Т. За графіком знайти відстань
 сист.min, мкм. Для вала це відстань від границі А Н поля розсіяння при =0 до
границі ei поля допуску, яка відповідає мінімально допустимому діаметру d min. Для
отвору – відстань від границі А В при при =0 до границі ЕS поля допуску, яка
відповідає максимально допустимому діаметру D max.
Систематична похибка визначається за рівнянням
     . (6.14)
сист сист сист . min
Розрахункові формули налагоджувальних розмірів мають вигляд:

для вала d  d    м . р ; (6.15)
н min сист . min
2

для отвору D  D    м . p . (6.16)
н max сист . min
2
Приклад діаграми обробки при обточуванні показано на рисунку 6.1.

es

 м.р

А в
Td
 сист.min
 сист
А н

ei 

dmax dmin dнал
T т

Рисунок 6.1 – Діаграма обробки при обточуванні деталі