Page 21 - 113_

19

L p – виліт різця, мм;
2
F – площа поперечного перерізу державки, мм ;
 В – границя міцності оброблювального матеріалу, МПа.
Похибка  і від розмірного спрацювання інструмента
 V   V  
  u   1  e 250  , (6.11)
i 0  
 1000 
де u 0 – відносне спрацювання інструмента;
 – час роботи (час різання) інструмента, хв.
3. Побудувати теоретичну діаграму точності обробки.
3.1. Розрахувати систематичні зміщення  т і  і за формулами (6.9) і (6.11) для
ряду послідовно заданих значень часу різання : 0; 1; 2; 4; 8;  m; 30; 45; 60; 80; 100
хв.
3.2. Розрахувати сумарне систематичне зміщення  сист, мкм, на діаметр.

При обробці зовнішньої поверхні розмірне спрацювання різця  і збільшує
діаметр, а температурне видовження  т різця – зменшує, а при оброці внутрішньої
– навпаки, тому
  2 (   ) (6.12)
сист і т
для зовнішніх і
  2 (   ) (6.13)
сист т і
для внутрішніх поверхонь.
Звести значення ,  і,  т і  сист в таблицю 6.1, яка є обов’язковою для
побудови діаграми точності.

Таблиця 6.1 – Розрахунок  і,  т і  сист , (мкм)
, хв. 0 1 2 4 8  =… 30 45 60 80 100
m

 і 0
0
 т
0
 сист

3.3. За таблицею 6.1 побудувати поле розсіяння розмірів діаграми точності
(рис.6.1). Для цього по горизонтальній осі абсцис відкласти час різання , хв, а по
вертикальній осі ординат – сумарну систематичну похибку  сист, починаючи з
 сист=0 при =0. Отримана лінія показує закономірність зміни середнього
обробленого розміру від систематичних похибок на протязі часу різання. Від усіх
точок лінії відкласти уверх і вниз ½ м.р – величину, на яку можливе відхилення
(розсіювання) обробленого діаметра внаслідок дії випадкових похибок (в „+” або в
„–”). Отримані лінії – верхня А В і нижня А Н границі утворюють поле (смугу)
розсіювання розмірів на протязі часу обробки.