Page 19 - 113_
P. 19

17



              де  налаг.інстр. – похибка попереднього налагодження інструмента в блоці;  налаг.бл. –
              похибка установки блока на верстаті;  налаг.фікс. – похибка фіксації різцетримача чи
              револьверної головки верстата;  налаг.вим. – похибка вимірювання при налагодженні.
                     Похибка системи ЧПК  ЧПК складається з похибок підготовки програм  п. і їх
              виконання   в.,  які,  в  свою  чергу,  охоплюють  такі  складові:   п.пр  –  похибка
              програмування;  п.інт – похибка інтерполяції;  в.пр – похибка приводу верстата;  в.п –
              похибка механізму подачі;  п.поз – похибка позиціювання

                                          k  2     2     2     2    2  ,                        (6.5)
                                     ЧПК       п .пр  п .інт .  в .пр  в .п  в .поз
                     Похибка  програмування   п.пр  складається  з  похибок  апроксимації   апр,
              округлення  результатів  обчислень   окр  і  впливу  радіуса  при  вершині  різця   рад.
              Похибка  апроксимації   апр  виникає  при  заміні  криволінійного  контуру
              оброблюваного  профілю  близькими  до  нього  прямолінійним  чи  криволінійним
              контуром.  При  обробці  циліндричних,  конічних  та  плоских  поверхонь   р.апр=0.
              Похибка округлення результатів обчислень  окр виникає при обчисленні координат
              опорних  точок  криволінійних  профілів.  Її  можна  зменшити  при  точних
              розрахунках  до  величини  дискретності  верстата.  Похибка  впливу  радіуса  при
              вершині різця  рад виникає при обробці конусів та сфер. Її компенсують, вводячи
              корективи в програму.
                     Похибка  інтерполяції   п.інт  виникає  при  неузгодженні  заданого  і  дійсного
              переміщення інструмента відносно заготовки через заміну апроксимуючих прямих
              чи  криволінійних  ділянок  ступінчатою  лінією,  а  також  через  похибки
              інтерполяторів. Вона не перевищує двох дискрет і суттєво не впливає на точність
              обробки, але може відчутно вплинути на шорсткість поверхонь.

                     Похибка  приводу  верстата   в.пр  виникає  при  роботі  крокового  двигуна
              привода при малих подачах (менше 30 мм/хв при дискретності 5 мкм і менше 60
              мм/хв при дискретності 10 мкм) через нестабільність руху.
                     Похибка механізму подачі  в.п обумовлена похибкою виготовлення ходового
              гвинта, мертвими ходами кулькової пари і накопиченою похибкою зубчатих коліс
              редукторів і передач у відношенні до давачів зворотного зв’язку.
                     Похибка  позиціювання   п.поз  виникає  під  впливом  нестабільності  сил  і
              моментів  тертя  в  напрямних  при  пуску  і  зупинці  верстата.  Вона  коливається  в
              межах 4…20 мкм залежно від довжини переміщення (від найменшої до 1250 мм).
                     Похибка  від  пружних  деформацій   деф  визначається  різницею  пружних
              деформацій  технологічної  системи  в  різних  поперечних  перерізах  по  довжині
              заготовки. Вона зумовлена нестабільністю величини нормальної складової Р у сили
              різання  і  податливості  пружної  системи  в  різних  поперечних  перерізах  та
              радіальних напрямках обробки. Динамічна випадкова похибка  деф від зміни сили
              різання
                                                        w P  t   P                               (6.6)
                                                                        t
                                                   деф       y  max    y  min
              де     w – коефіцієнт податливості технологічної системи, мкм/Н;
                     t max i t min  – відповідно найбільша і найменша глибина різання, мм;
   14   15   16   17   18   19   20   21   22