Page 29 - 112
P. 29

гальванічними  чи  хімічними  покриттями,  методами  поверхневої  пластичної
               деформації.  Останній  метод  відрізняється  простотою  і  універсальністю.  Крім
               цього,  досягається  зменшення  шорсткості  поверхонь.  Такому  зміцненню
               підлягають  деталі  з  різних  матеріалів:  сталі,  чавуну,  кольорових  сплавів;  та
               різноманітні  поверхні:  площини,  циліндричні,  галтелі,  виточки  і  т.п.  Для
               зміцнення  циліндричних  поверхонь  доцільно  використовувати  обкочування
               роликом,  яке  й  досліджується  в  даній  лабораторній  роботі.  Результати  такого
               зміцнення залежать від багатьох факторів, але в першу чергу від тиску ролика на
               оброблювану поверхню та швидкості обкочування.
                     Для  виконання  роботи  студентам  задаються  границі  зміни  цих
               досліджуваних  режимів  обкочування  деталі.  Швидкість  обкочування  v
               рекомендується  назначати  в  межах  40-100  м/хв.  Тиск  ролика  на  оброблювану
               поверхню контролюють через зусилля на ролику. Оптимальне зусилля на ролику
                                                             2
               визначають за формулою Р обк=10(50+d /6), Н.
                     Для деталі з діаметром 30мм Р обк=2000Н.
                     Обкочування  проводиться  обкатним  роликом  на  токарно-гвинторізному
               верстаті  мод.1А616.  Взірці  діаметром  30мм  виготовлені  зі  сталі  45.  Ступінь
               зміцнення після обкочування оцінюємо за допомогою такого показника зміцнення
               як  поверхнева  твердість.  Визначення  твердості  проводять  на  твердомірі.
               Залежність твердості поверхні від швидкості обкочування та зусилля притискання
               в першому наближенні будемо шукати у вигляді регресійного рівняння
                                                   Y   b   b  x   b  x ,                   (5.1)
                                                         0   1  1  2  2
               де Y – параметр твердості (HB чи HRC);
               b 0, b 1, b 2 – коефіцієнти рівняння регресії;
               x 1 – сила притискання;
               x 2 – швидкість обкочування.
                     Використання рівняння першої степені ґрунтується на гіпотезі про існування
               лінійної залежності твердості від сили притискання і швидкості обкочування.
                     Планування  проводимо  з  використанням  метода  повного  факторного
               експерименту, план якого представлений в таблиці 5.1.

                                               Таблиця 5.1 – План експерименту
                                                                           Фактори
                                                                   Р обк, Н                v, м/хв
                              Рівні зміни
                                                                       Кодові значення

                                                                      x 1                     x 2
                                   +2                                3000                    100
                                   +1                                2500                     85
                             0 (основний)                            2000                     70

                                   -1                                1500                     55
                                   -2                                1000                     40
                          Інтервал зміни (j)                         500                      15
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33