Page 68 - 106

67

N M L
 ( , , )      (  , m , n ) 
n 1 m 1  1 (2.49)
 boxcar ( ) boxcar ( ) boxcar ( ),
n m 

де (  , m , n ) - значення густини (намагніченості)

паралелепіпедів розмірами  n.

Структурна апроксимаційна конструкція
представляється подібним чином, але тут  n → h n(,),
тобто дискретизація структурних моделей по вісі z
визначається суто товщиною шарів, яка в плані, звісно, не є
сталою.
Рішення прямої (і оберненої) задачі за допомогою
швидкої згортки накладає жорсткі вимоги до дискретизації
області геологічного середовища у плані: крок уздовж осей х і
у має бути рівномірним та співпадати з кроком розрахунків
(спостереження) полів: =x, =y.
Кроки дискретизації x і y, які задають розташування
розрахункових точок (або спостереження) поля у плані (по
профілю), повинні відповідати вимогам щодо масштабу
досліджень і точності опису складних моделей, а також
залежати від довжини профілю (бажано, щоб таких точок
було не менше 100).

Параметри лінійної апроксимаційної конструкції. Для
моделей розподілу петрофізичних параметрів задається крок
їхньої дискретизації у плані і по вісі z, який залежить від
ступеня складності моделі на різних глибинах. Ускладнення
будови моделі на певних глибинах може обумовлювати
зменшення кроку дискретизації z. Він задається
послідовністю рівнів глибин D(i) (рисунок 2.16).