Page 62 - 1

92
дільних і перевальних баз зберігання; для компенсації
пікових і сезонних нерівномірностей споживання
нафтопродуктів, для накопичення аварійного резерву і запасу
нафти, нафтопродуктів і зріджених газів.
Використання для цих цілей надземних газгольдерів, ме-
талевих і залізобетонних резервуарів потребує значних ка-
пітальних вкладень, витрат металу, бетону, трудових і енер-
горесурсів, а також відчуження великих площ землі і по-
в'язане зі значними втратами продуктів зберігання.
Тому поруч з розвитком і вдосконаленням традиційних
методів зберігання рідких і газоподібних вуглеводнів широко
застосовуються підземні газонафтосховища. Підземні
сховища поділяються на такі, що утворені: у виснажених
нафтових і газових родовищах; в пористих водоносних шарах;
у покладах кам'яної солі розчиненням через бурові свер-
дловини; в масивах міцних, щільних гірських порід шахтним
методом і в гірничих виробках відпрацьованих рудників; у
вічномерзлих породах (льодопородні); що утворені
камуфлетними (глибинними) вибухами; підземні ізотермічні.
Перші два типи підземних сховищ призначені для збе-
рігання природних газів, останні — для зберігання нафти,
нафтопродуктів, зріджених вуглеводневих газів.

7.4.3 Підземні сховища для природних газів

Із всіх типів зберігання газу найбільш дешевим і прогре-
сивним у технічному відношенні є підземні газосховища.
Перше у світі підземне газосховище було споруджено у 1915
році в Канаді, а в теперішній час загальний світовий об’єм
3
12
підземних газосховищ перевищує 5•10 м . Підземні газосхо-
вища споруджуються у великих містах, промислових центрах,
а також на трасі магістральних газопроводів. Підземні
газосховища в пористих геологічних структурах поділяються
на: газосховища, що споруджуються у виснажених нафтових і