Page 63 - 1

93
газових покладах; газосховища у водоносних пластах.
Починаючи з 50-х років на території колишнього СРСР
побудовані і введені в експлуатацію потужні підземні
газосховища у виснажених водоносних пластах. На долю цих
типів сховищ припадає основний об'єм газу зберігання. Слід
зазначити, що витрати на створення і експлуатацію
газосховищ у виснажених пластах приблизно у 1,5-2 рази
менші, ніж витрати на газосховища у водоносних пластах. Це
пов'язано з тим, що виснажені нафтові і газові родовища
повністю розвідані і обладнані, а створення газосховищ у
водоносних пластах потребує проведення цілого комплексу
заходів з геологічної розвідки, промислового заповнення і
експлуатації сховища.
В Україні експлуатується 12 підземних газосховищ, роз-
ташованих майже в усіх регіонах країни.
Ефективність роботи газосховища в багатьох випадках
залежить від місця його розташування, що в першу чергу по-
в'язано з наявністю геологічних структур з певними власти-
востями і характеристиками. Вимоги до таких структур по-
винні бути наступними: потужність пласта-колектора понад 4-
2
б м; проникність не менше 0,2-0,3мкм ; пористість не нижче
10-15%; товщина покрівлі пласта 5-15 м, що забезпечує
герметичність при зберіганні газу на глибинах від 300 до 1000
м; відсутність тектонічних порушень у вигляді скидів, зламів,
зрушень та інше. Ці параметри в багатьох випадках
визначають не лише вибір схеми закачування газу, але й
режим експлуатації газосховища.
Для підземних газосховищ важливо підтримувати мак-
симально можливий тиск газу в пласті. Максимально допу-
стимий тиск газу P max у будь-якій точці пласта не повинен
бути більшим бокового гірничого тиску P , тобто
бт
P max  P бт   P гт , (7.1)
де  — коефіцієнт, що залежить від кута внутрішнього тертя