Page 64 - 1
P. 64

94
                            породи  a   (   0, 6  0, 3 );  P   —  гірностатичний  тиск,  що
                                                         гc
                            визначається за формулою
                                                          P    cp  q  H ,              (7.2)
                                                            гc
                              cp  —  середня  щільність  гірських  порід;  H —  висота  порід,

                            розташованих над поверхнею сховища.
                                   Для пластичних порід з    60, 4
                                                        1 ,73 tg 
                                                                 .                    (7.3)
                                                       1 ,73   2  tg 
                                  При наявності глинистої покришки товщиною понад З м
                            максимальний тиск в місткості можна визначити, виходячи з
                            нормального  гідростатичного  тиску,  що  відповідає  глибині
                            залягання сховища
                                                          P max    0  q  в  H ,        (7.4)
                            де     -  коефіцієнт,  що  враховує  надійність  покришки
                                  0
                            ( 0   1, 3 1, 5);    - щільність води.
                                             в
                                  Об'єм  газу,  який  щорічно  закачується  і  відбирається  із
                            сховища,  повинен  забезпечувати  покриття  сезонної  нерів-
                            номірності споживання і має назву активного об'єму газу.
                                  Для  визначення  цього  об'єму  необхідно  мати  графік
                            надходження  газу  у  газорозподільну  мережу  та  графік
                            споживання газу.
                                  На рис. 7.11 подано приблизний графік споживання газу
                            і роботи газосховища. Методика кількісного визначення схо-
                            вища для компенсації нерівномірності споживання зводиться
                            до наступного. Графік споживання газу за час  T  ділиться на
                             n   частин  за  часом,  звичайно  n    12  або  n   24 ,  якщо
                            розглядається  добова  нерівномірність,  і  n   -  кратне  7,  якщо
                            розглядається тижнева нерівномірність, і т.д.
                                  При  відомих  подачах  газу  M    0    і  його  споживання
                             M  n     для кожного   інтервалу   за   часом     (    ,2  , 
   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69