Page 14 - 1

складний. Деякі стадії цього процесу можуть бути ендотермічними і ∆Н їх

додатна (руйнування структури твердих тіл, поширення молекул розчиненої

речовини в об’ємі розчинника, дисоціація молекул на йони), а деякі

екзотермічні і ∆Н їх від’ємне (хімічна взаємодія розчиненої речовини з

розчинником).

В основному тепловий ефект розчинення твердих речовин складається з

двох складових частин

∆Н розч. = ∆Н + (-∆Н )
1
2
де ∆Н – теплота, що витрачається на руйнування кристалічної решітки;
1
∆Н – теплота гідратації (сольватації), тобто теплота, що виділяється при
2
хімічній взаємодії молекул розчиненої речовини з молекулами розчинника.

Приклад:

а) розчинення у воді калій гідроксиду супроводжується виділенням тепла:

KOH +хН О = KOH · хН О ∆Н розч. = -55,3 кДж/моль
2
(р)

(р)
2
(к)
б) під час розчинення кухонної солі у воді відбувається охолодження системи:
NaCl +xH O =NaCl · xH O ∆Н розч. = 5 кДж/моль
2
(к)
2
(р)
(р)
Такі речовини використовують для одержання низьких температур у
холодильній промисловості і називають кріогідратними сумішами.
Одиницею вимірювання теплового ефекту реакції є Дж/моль або
кДж/моль. Кількість теплоти, що виділяється при хімічних реакціях, прямо

пропорційна кількості речовини, що бере участь у хімічній реакції.
В термохімічних рівняннях хімічних реакцій тепловий ефект позначають

∆Н. У відповідності до прийнятої у термодинаміці системи знаків для
екзотермічних реакцій ∆Н<0 а для ендотермічних - ∆Н>0.

Кількість теплоти, що виділяється або поглинається під час хімічних реакцій,

зв’язана із змінами ентальпії та внутрішньої енергії наступними

співвідношеннями:

∆Н= -Q
p
∆U= -Q
v