Page 93 - 88

94

Рис.1 Адсорбційні колонки

Внаслідок різної сорбції і швидкості руху окремих компонентів
аналізованої суміші, вони утримуються на різній висоті стовпа сорбента у
вигляді окремих зон (шарів). Першим з колонки витікає чистий розчинник,
потім після насичування сорбенту, з колонки починає витікати розчин, який
містить найменш сорбований компонент, а далі – компоненти в порядку
зростання їх сорбційної здатності.
Якщо адсорбент безколірний, а адсорбовані компоненти забарвлені, то на
висоті сорбента в колонці утворюються забарвлені зони, які й складають
хроматограму. Наприклад,при пропусканні водного розчину солей купруму і
кобальту через сорбент – алюміній оксид – Al 2O 3 - білого кольору, можна
спостерігати утворення двох по-різному забарвлених зон. Верхній шар,
2+
2+
забарвлений в синій колір, містить Сu -іони; нижній рожевий шар – Со -іони
(рис.2). Наявність кольорових зон вказує на присутність в досліджуваному
розчині йонів купруму та кобальту. Якщо адсорбовані компоненти безколірні,
то й утворені ними зони теж безколірні. В такому випадку для їх виявлення
через колонку пропускають реактив, який з адсорбованими речовинами або
йонами утворює забарвлені сполуки. Наприклад, якщо через колонку, що
2+
містить безколірну зону Fe -іонів пропустити розчин [K 3Fe(CN) 6], то шар
2+
сорбенту, що відповідає йонам Fe стане темно-синього кольору.
При хроматографуванні на поверхні адсорбенту одночасно протікає два
процеси – сорбція і десорбція.

2+
2+
Рис.2 Хроматограма йонів Cu і Co
на алюміній оксиді.