Page 63 - 88

64
Приведений приклад показує, що в кількісному аналізі до осадів
пред’являють особливі вимоги, розглянемо з них головні.

5.3.3.1 ВИМОГИ ДО ОСАДІВ:

а) осад повинен бути практично нерозчинним.

Для зменшення розчинності часто використовують надлишок осаджувача.
В деяких випадках використовують спирт і інші органічні розчинники, в яких
розчинність тієї чи іншої сполуки є меншою, ніж у воді. Осаджувачем може
-8
бути сполука, яка утворює осади з ДР ≤ 1 10 .

б) склад осаду після висушування або прожарювання повинен відповідати
певній формулі.

Якщо деякі осади утворюються у вигляді сполук змінного складу, як у
випадку фосфатів двовалентних металів, які утворюють осади від МеНРО 4 до
Ме 3(РО 4) 2, то такі осади можуть бути використані тільки для відділення
металів, а не для їх кількісного визначення.

в) осад повинен утворюватися в формі, зручній для відділення його від
розчину фільтруванням.

Ця вимога пов’язана, головним чином, з певною величиною зерна осаду.
Для одержання відповідної величини зерна осаду дотримуються певних умов
осадження. Так, для одержання крупних зерен ВаСО 3 осадження ведуть з
гарячих розчинів.

г) гравіметрична форма осаду повинна бути стабільною.

Деякі осади при прожарюванні розкладаються, перетворюючись в оксиди,
внаслідок чого в гравіметричному аналізі розрізняють: осаджувальну і
гравіметричну форму.
Осаджувальна форма – хімічний склад осаду у вигляді якого осаджуються
визначувані компоненти, наприклад:Fe(OH) 3, Al(OH) 3, BaSO 4 та інші.
Гравіметрична форма – це хімічний склад прожареного осаду, наприклад:
Fe 2O 3, Al 2O 3, BaSO 4).
Як бачимо, у випадку BaSO 4 гравіметрична і осаджувальна форма
співпадають.

2-
5.3.3.2 КІЛЬКІСНЕ ОСАДЖЕННЯ ЙОНУ SO 4