Page 58 - 88
P. 58

59
                                      2)  доступність                                      методу;
                                      3)  хімічний склад аналізованого зразка.


                            2.1  ЧУТЛИВІСТЬ МЕТОДУ АНАЛІЗУ

                     Загальноприйнятих методів вираження і встановлення чутливості аналізів
               на сьогоднішній день немає. Найбільш загальними і важливими можна вважати
               наступні характеристики.
                     При добре поставлених дослідженнях, встановлюючи чутливість,
               переважно звертають увагу не тільки на інтенсивність „сигналу”, але також і на
               значення флуктуацій (коливань) фону.
                     Так, в емісійному спектральному аналізі інтенсивність сигналу визначають
               почорнінням відповідної лінії. Однак чутливість методу залежить не тільки від
               цієї величини, але також від інтенсивності фону, тобто від почорніння
               пластинки (в стороні від лінії), зумовленого наявністю твердих розжарених
               частин, які дають суцільний спектр.
                     Інтенсивність сигналу можна збільшити, наприклад, використовуючи
               більш потужний конденсор, що фокусує джерело полум’я на щілину
               спектрографа. Але при цьому буде також посилюватися і фон. Найбільш
               важливим є, очевидно. значення флуктуацій фону.
                     Таким чином, межею чутливості можна вважати такий вміст визначуваного
               компонента, коли інтенсивність сигналу в декілька разів (переважно не менше
               ніж вдвічі) перевищує значення флуктуацій фону.
                     Так, для спектрального аналізу в серії дослідів вимірюють почорніння
               пластинки поблизу ліній визначуваного елементу. Якщо почорніння фону
               складає 0,20 0,05, то чутливістю методу можна вважати такий вміст
               визначуваного компоненту, коли почорніння лінії виражається числом
               0,30  0,5.

                                             2.2  ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ

                     Для успішного проведення кількісної оцінки компонентів досліджуваного
               зразка важливими є наступні етапи:
                                           1)  відбір проби на аналіз;
                                           2)  хід аналізу;
                                           3)  статистична обробка результатів аналізу.
                     При відборі проби на аналіз користуються поняттям „середня” проба.
                     „Середня” проба – це невелика кількість аналізованого зразка, яка за
               своїми фізико-хімчними властивостями відповідає всій партії продукції, або
               вихідної сировини. Іншими словами, „середня” проба – це невелика кількість
               однорідного матеріалу, який відповідає вимогам сертифікату на якість товару.
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63