Page 60 - 88
P. 60

61

                                    
                                     =  100 %
                                    x

                     3) стандартне відхилення (S), або кількісну характеристику
               відтворюваності:


                                      x (   ) x  2
                                     S         ,          де: n – кількість проведених вимірювань
                                       n  1

                     4) дисперсію (V) – квадрат стандартного відхилення

                                     2
                                      V   S

                     Чим менша дисперсія, тим більша точність методу.

                     5) границю достовірності (  ) за формулою:
                                                      

                                         S  t   /  n ,                       де:
                                      

                     S    - дисперсія;
                     t  - коефіцієнт Стьюдента;
                      
                     n   - кількість вимірювань

                     6) достовірний інтервал – це інтервал, в якому знаходиться істинне
               значення визначуваної величини з заданою достовірністю (надійністю
               достовірних визначень -  ).


                                      x     a   x    
                                               

                     В аналітичній практиці надійність достовірних значень приймають рівною
               =0,95.
                     Коефіцієнт Стьюдента ( t ) при різних значеннях надійності ( ) і числі
                                                   
               визначень (n) визначають за таблицею [В.Н.Алексеев «Количественный
               анализ», 1986, с.57]. Наприклад, якщо               , 0  95      ;  n   5; тоді      , 2  57 .
                                                                                       
                     Для проведення статистичної обробки результатів аналізу найбільш зручно
               записувати їх у вигляді таблиці, наприклад:
                                                                                      2
                       n                   x                   x   x         x (   ) x         
                                                                                                      100 %
                                                                                                   x
                       1                 2,16               -0,008            0,000064              0,37
                       2                 2,20               0,048             0,002304              2,23
                       3                 2,18               0,028             0,000784              1,30
                       4                 2,24               0,088             0,007744              4,09
   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65