Page 22 - 87

21
приводить до завищених результатів. Титрування можна представити такими
рівняннями:

2NaHCO 3+H 2SO 4 = H 2SO 4+2CO 2+2H 2O
Ca(HCO 3) 2+H 2SO 4 = CaSO 4+2CO 2+2H 2O

Із наведених рівнянь видно, що загальна лужність обумовлена
присутністю в фільтраті гідрокарбонатів лужних і лужноземельних металів. З
метилоранжем гідрокарбонати відтитровуються повністю, тому загальна
лужність є сумарною величиною всіх гідрокарбонатів фільтрату.

3.4 Методика виконання роботи

3.4.1 Визначення карбонатної лужності.
3
10, 20 або 50 см фільтрату бурового розчину поміщають у суху конічну
колбу для титрування і додають 2–3 краплі спиртового розчину фенолфталеїну.
Залежно від забарвлення спиртового розчину пробу титрують 0.01 або 0.02
моль∙екв/л розчином сульфатної кислоти до знебарвлення розчину. Титрування
слід проводити швидко, щоб уникнути насичення фільтрату карбон (IV)
оксидом (CO 2 ), який при розчиненні підвищує кислотність розчину і, як
результат, розчин знебарвлюється швидше. Слабо забарвлені фільтрати
титрують зі ”свідком”, яким служить колба такого ж об’єму і з таким же
об’ємом фільтрату, як і з пробою фільтрату, але без фенолфталеїну. Титрування
проводять до тих пір, поки колір фільтрату в обидвох колбах не стане
однаковим. В сильно забарвлених фільтратах лужність визначається методом
потенціометричного титрування. Протитровану пробу зберігають до наступного
визначення загальної лужності.

3.4.2 Визначення загальної лужності.
Після закінчення титрування розчинних карбонатів у попередньому
досліді, або, якщо вони відсутні ( тобто, коли розчин не забарвлюється при
добавленні фенолфталеїну ), до тієї ж проби додають 2 – 3 краплі метилоранжу і
титрують 0.01 чи 0.02 моль∙екв/л розчином сульфатної кислоти.
Титрування з метилоранжем слід проводити до зміни забарвлення з
жовтого на оранжеве, використовуючи білий фон та ”свідок” ( колба однакового
розміру з однаковим об’ємом фільтрату та індикатором ). Результати аналізів
заносять у таблицю.

Умовне
Величина позначення Значення