Page 75 - ЕЛЕКТРИКА І EЛEКТРОМАГНЕТИЗМ
P. 75

5  Електричний струм в металах,
                               напівпровідниках та інших середовищах


                                 5.1  Елементи класичної  і квантової теорії
                                                провідності металів

                                  Електронна теорія провідності металів була створена ні-
                            мецьким  фізиком  П.Друде  (1869-1906)  і  розроблена  пізніше
                            нідерландським фізиком Х.Лоренцем після класичних дослідів
                            Рікке,  Мандельштама,  Стюарта,  Йоффе,  Міллікена  та  інших
                            вчених.
                                  Німецький  вчений  К.Рікке  (1845-1915)  дослідно  довів,
                            що електричний струм в металах  переноситься маленькими за
                            масою частинками, які пізніше були названі електронами. Іо-
                            ни в металах не беруть участі в переносі заряду. Для доведен-
                            ня цього твердження Рікке пропускав значний струм протягом
                            року  через  три  послідовно  з’єднані  металеві  циліндри
                            (Cu  ,  Al , Cu ) однакового радіуса.  Після проходження велико-
                                               6
                            го заряду ( 3  10  Кл) ніякої зміни маси циліндрів не відбу-
                            лось,  тобто  молекули  не  переміщувались  при  проходженні
                            струму.
                                  Для доведення того, що носіями електричного струму в
                            металах є вільні електрони, російські вчені С.Л.Мандельштам
                            (1879-1944) і Н.Д.Папалексі (1880-1947) в 1913 р. провели які-
                            сний дослід: котушку з мідною дротяною обмоткою привели в
                            швидкі обертальні коливання. В мікрофоні, з яким був з’єдна-
                            ний провідник котушки, з’явились потріскування і шуми, які
                            бувають  при  проходженні  електричного  струму.  Електрони,
                            розігнавшись в дротині котушки при її розкручуванні, за інер-
                            цією  продовжували  рухатись  після  зупинки  котушки,  а  іони
                            загальмовувались. Ці електрони і створили струм в телефоні,
                            у якого не було зовнішнього джерела струму.
                                  Цей дослід вдосконалили в 1916 р. американські фізики
                            Р.Толмен (1881-1948) і Б.Стюарт. Котушка, приєднана до га-
                            льванометра  (рис.  5.1),  приводилась  у  швидке  обертання  на-
                            вколо осі  OO   і раптово  зупинялась. Електрони продовжува-
                            ли  рухатись  за  інерцією,  створюючи  в  гальванометрі  струм.


                            70
   70   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80