Page 88 - 72
P. 88

тися  графіком  розсіювання,  тобто  звернутися  до  візуального
                            методу.
                                   Третім, математично більш строгим методом визначен-
                            ня шуканої залежності, є регресійний аналіз. Регресійний ана-
                            ліз  являє  собою  статистичну  процедуру  для  математичного
                            розрахунку  середнього  значення  співвідношення  залежної  і
                            незалежної змінних величин. Метод розрахунку, застосовува-
                            ний для цієї мети, називається методом найменших квадратів.
                                  Існує два види регресій. Перший вид – проста регресія,
                            другий – множинна регресія. Проста регресія містить у собі
                            одну  незалежну  перемінну  –  наприклад,  тільки  працевтрати
                            або тільки машино-години, – у той час як множинна регресія
                            містить у собі дві або більше функціональних змінних.
                                  На  відміну  від  мінімаксного методу  регресійний  аналіз
                            містить у собі всі результати спостережень з метою визначен-
                            ня лінії найкращої відповідності при розрахунку змінної вели-
                            чини і постійної складової витрат. У ньому використовуються
                            різні статистичні дані з метою визначення точності і вірогід-
                            ності  отриманих  результатів.  Існують  стандартні  програми
                            для  персональних  комп'ютерів,  що  порівняно  легко  дозволя-
                            ють одержати всі шукані параметри регресійного аналізу. Од-
                            нак не слід розраховувати на удавану об'єктивність і точність
                            статистичних методів.  Представлення шуканих залежностей у
                            вигляді прямих ліній, уже саме собою є досить грубим допу-
                            щенням. Ще раз звернемося до рис. 5.3.  Криві доходу і витрат
                            нанесені, виходячи  з логічних, а не математичних розумінь.
                            Ми бачимо, що в цікавлячому нас районі точки М ці криві не є
                            прямим лініям.
                                  По-друге,  параметр  b  ми  знаходимо  як  відрізок  на  осі
                            далеко  за  межами  розсіювання  фактичних  значень.  Це  озна-
                            чає, що отримані  значення ми  екстраполюємо далеко за межі
                            тієї області, що була використана для їх розрахунку. Звідси й
                            ілюзорність  усіх  статистичних  параметрів  точності  і  вірогід-
                            ності отриманих результатів.

                                             Питання для самоконтролю

                                  1. Які наслідки можуть мати місце при простому збіль-
                            шенні масштабів виробництва?



                                                           82
   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92   93