Page 21 - 71

Лекція 3

Системний екологічний аналіз дозволяє досліджувати характер, форми і
масштаби екологічних взаємозв’язків, проаналізувати стійкість та адаптацію
об’єктів екосистем. Для системного екологічного аналізу використовують
математичне і фізичне моделювання та прогноз. Зараз в практиці системного
аналізу використовують різні методи прогнозування. Вони відрізняються то-
чністю, надійністю, характеристиками об’єктів прогнозування. Методи еко-
логічного прогнозу можна умовно розділити на фізичні і математичні. При
фізичному моделюванні досліджувань явище відтворюється в тому чи іншо-
му масштабі із збереженням його фізичної природи. Математичні методи
прогнозу — спосіб дослідження екологічних явищ шляхом аналізу процесів з
використанням математичного апарату. Важливим моментом є формування
математичної моделі на базі формалізованої схеми досліджуваного явища.
Процес побудови моделі екологічних процесів є доволі трудомісткими, тому
вирішення таких завдань здійснюється за допомогою ЕОМ. Основні ознаки
складних систем і наявність в ній багатьох взаємопов’язаних і взаємодіючих
елементів, багатофакторність процесу, можливість розбивати систему на під-
системи, взаємодія з суміжними системами та ін.
Кінцевою метою ведення екологічних спостережень є управління еколо-
гічними системами різного масштабу. Відомі схеми управління системи у
відношенні до екологічних систем не завжди “спрацьовують” через надмірну
складність останніх. Так академік Мойсеєв використовує термін “направле-
ний розвиток” екосистеми, а не “керований розвиток”, так як в людини немає
інструментів для вирішення завдань екологічного управління в повному об-
сязі.
Екологічне управління можна розглядати як практичну діяльність в га-
лузі регулювання екосистеми у відповідності з практичними потребами циві-
лізації на базі пізнання об’єктивних екологічних закономірностей природно-
го і антропогенного характеру. Основні принципи екологічного управління
можна сформулювати наступним чином:
1. Екологічне управління здійснюється на базі цільових функцій з ура-
хуванням попередніх і наступних показників екосистеми, модельних прогно-
зованих параметрів з урахуванням планування організаційно-технічних захо-
дів.
2. Планування організаційно-технічних заходів повинно проводитись із
залученням міжвідомчих експертиз.
3. Екологічне управління можливо здійснити при незначній кількості
оптимальних інтегральних кількісних і якісних показників екосистеми.
4. Оптимальне екологічне управління потребує постійного накопичення
і декомпозиції бази даних.
5. Повнота екологічного управління визначатиметься стійкістю екосис-
теми та можливістю приведення її до стійкого функціонування.

21