Page 304 - 70

няння. Отже, такі методи коригування можна застосовувати тільки для величин,
які можна віднімати. Це в першу чергу стосується підсилювачів, в яких вхідні і
вихідні величини однорідні й можуть відніматися, а також фізичних величин
спрямованої дії (сили, швидкості, прискорення тощо).
Коригуюча величина, пропорційна похибці, створюється з використанням
зразкового вимірювального перетворювача (рис. 8.10 а) або зразкового
зворотного перетворювача (рис. 8.10 6).

а — із зразковим вимірювальним перетворювачем;
б — із зразковим зворотним перетворювачем
Рис. 8.10. Створення коригуючої величини, пропорційної похибці
У першому випадку створюється коригуючий сигнал y , який при
3
S  S буде таким:
2
1
y  y  y  S 1(  ) x  y  S x 
3 1 2 1 2
 S x  y  S (  . x )  (8.58)

У другому випадку створюється коригуюча величина y , яка при
3
S  1 S/ буде такою:
2 0
y 3  y 1  y 2  S 1(  ) x  y  S 0 x 
0
 S  x  y  S (  . x )  (8.59)
0
0
0
Якщо в коригованій ланці виникають мультиплікативна і адитивна
похибки, то автоматично створюється коригуючий сигнал y , пропорційний
3
сумі адитивної і мультиплікативної похибок.
Методи коригування засобів вимірювань із замкненою структурою (рис.
8.11) поділяють на автоматичне введення поправок і автоматичне калібрування.

150