Page 25 - 70

личин визначається методикою визначення цих фізичних величин.
Так, різниця температур вважається однаковою, якщо різниця між
показами значень цих температур для різних обєктів, яка визначена
за допомогою різних шкал відповідних приладів, є однаковою.
Для фізичної величини другого виду можна встановити оди-
ницю, яка буде дорівнювати будь-якій різниці значень фізичної ве-
личини, встановленій по домовленості. Тоді будь-яка різниця зна-
чень цієї фізичної величини буде визначена наступним чином:
S  S  s  S , (1.2)
1
2
де s – числове значення виміряної різниці значень фізичної величи-
ни; [S] — одиниця вимірювання даної фізичної величини, яка дорів-
нює будь-якій наперед вибраній за домовленістю різниці значень
цієї ж фізичної величини.
Щоб можна було шляхом порівняння різниць порівнювати
розміри самих величин, необхідно одне із значень різниці величин
прийняти за початок відліку. Тоді значення величини S буде з вра-
хуванням початку відліку S визначатися таким чином:
0
S  S  s [S ] . (1.3)
0
Сукупність числових значень величин другого виду, яке ви-
значається згідно з (1.3), називається шкалою даної величини. Шка-
ла повністю визначається початком відліку S 0 і одиницею [S].
Практично шкалу можна побудувати двома способами:
1) вибирають два розміри S та S фізичної величини, які
2
0
відносно просто можуть бути реалізованими. Ці розміри називають-
S
ся основними, а інтервал ( S — 0 ) — основним інтервалом. Роз-
2
мір S приймають за початок відліку, а яку-небудь долю основного
0
інтервалу за одиницю.
Прикладом такої шкали можна вважати термометричну шка-
лу Фаренгейта, яка була запропонована в 1715 р. По шкалі Фарен-
о
гейта температура плавлення льоду дорівнює 32 F, а кипіння води
о
212 F. В 1772 р. Цельсій запропонував прийняти за одиницю темпе-
ратури 1/100-ту частину основного інтервалу між точками плавлен-
ня льоду та кипіння води. Ця одиниця отримала назву градуса

21