Page 88 - 6913

1
M ( )  .
L
1
10

1 Р 11 ( K   0 K 00 )

p p
Сукупність блоків діяльності ЛО може бути розширена з
врахуванням реальних ситуацій, які виникають при
діагностуванні.
Для врахування діяльності ЛО розглядають наступні
показники:

– ймовірності  i  того, що безпомилково виконавши
о
т
заданий алгоритм визначення працездатності об’єкту або ТЗД,
ЛО встановить діагноз «дефекти в ОД (ТЗД) відсутні»;

– ймовірності  i  того, що в результаті самоперевірки
о1
т1
ЛО підтвердить своє заключення, яке отримане в ході перевірки
працездатності ОД чи ТЗД, на наявність в них дефекту;

– середня тривалість  і  самоперевірки ЛО після
о
т
перевірки працездатності ОД чи ТЗД.
Визначити ці показники можна, виконавши наступні дії:
1. На основі аналізу організації процесу діагностування,
особливостей експлуатації і використання об’єкта складають в
описовій формі алгоритм діяльності ЛО в процесі діагностування,

тобто взаємодія ЛО з ТЗД при діагностуванні ОД або
самоконтролі ТЗД. При складанні алгоритму виділяють робочі
блоки (сенсорні, моторні, логічні, затримки зворотного зв'язку),

блоки самоконтролю та діагностування.
2. Використовуючи позначення функцій, які може
виконувати ЛО, складають структурну схему діяльності ЛО на
рівні оперативних одиниць, для яких відомі кількісні

характеристики.
3. Визначають значення ймовірності безпомилкового
виконання ЛО кожної оперативної одиниці і вихідні часові

характеристики.
4. Сумують тривалості виконання всіх операцій
самоперевірки ЛО (блок функціонального самоконтролю) і

визначають функціонально-часову надійність ЛО.

88