Page 51 - 6906

 Етичні норми і правила так само поширюються як на взаємодію між

людьми, так і на їх взаємодію зі світом природи. Бідність, хвороби,

неграмотність є неприйнятними для екологів соціальними явищами.

 Розвиток природи і людини осмислюється як процес «соеволюції»,

взаємовигідної єдності і спільного розвитку.

У центрі концепції сталого розвитку – збереження людини як

біологічного виду та прогресивний розвиток її як особистісної сутності.

Фактори ризику для сталого розвитку.

Умовно зазначені фактори можна поділити на неантропогенні – тобто ті,

що не залежать від самої людини, і антропогенні – ті, що викликані її

діяльністю.

Неантропогенні фактори ризику. Причини дії не антропогенних факторів

лежать поза сферою діяльності людини. Як правило, це космічні або планетарні

фактори. До них належать ті, що можуть спричинити фатальну для землян

космічну катастрофу чи земні катаклізми (землетруси, виверження вулканів,

природна зміна клімату Землі та ін.) або не пов‘язану з діяльністю людини

загрозу бактеріологічного винищення людства. Як правило, можливості

людини щодо контролю подібних видів ризиків обмежені, хоча в принципі і не

виключаються. Спроможність їх спрогнозувати та відвернути залежить

головним чином від рівня розвитку науково-технічного потенціалу людства.

Антропогенні фактори ризику. Причини дії цієї групи факторів прямо чи

опосередковано залежать від діяльності людини. Зазначені фактори умовно

можна поділити на дві групи: прямої дії та непрямої дії.

Фактори прямої дії створюють ризик підриву сталого розвитку людства

(або взагалі ставлять під сумнів існування цивілізації) безпосередньо внаслідок

дій людей. Як правило, результати цього бувають стислими в часі і досить

наглядними за своїм проявом. Причинами подібних наслідків можуть бути:

 військові конфлікти та пов‘язані з ними застосування ядерної, хімічної,

біологічної або екологічної зброї;

 терористичні акти з подібними до військового конфлікту проявами;

51