Page 48 - 6906

Тема 7. Покращення якості життя та зменшення ризиків при

переході до сталого розвитку.

План

1. Екологічна стратегія людства.

2. Екологічна освіта в контексті сталого розвитку.

3. Етика ХХІ століття в контексті сталого розвитку.

4. Фактори ризику для сталого розвитку.

Принципи технократичної цивілізації, які спрямовані на подальше

зростання влади людини над природою, виявилися неспроможними. Людство

знаходиться перед вибором, результатом якого є вирішення питання про його

власне виживання та про подальший розвиток.

Перебудова свідомості стосовно природи, розробка нових засад взаємодії

суспільства і природи – принципово інший шлях розвитку цивілізації. А до

такої перебудови не можна приступити без достатньо цілісної соціально

філософської концепції – екологічної стратегії людства.

Для вирішення протиріч технічного прогресу були розроблені програми

практичних дій, такі як «Римський клуб», «Global change», «Геосфера –

біосфера» і ін. Кожна з цих програм зіткнулася з проблемою співвідношення

еволюції природного середовища і культури людства.

Екологічна свідомість – найважливіший компонент екологічної

культури, який об'єднує всі види і результати матеріальної і духовної діяльності

людей, спрямований на досягнення оптимальної взаємодії суспільства і
природи, на екологізацію матеріального і духовного життя суспільства.

Потреба у формуванні екологічної культури як вирішального чинника в
гармонізації відносин суспільства і природи стає на сьогодні все більш

актуальною.
Першочергову роль у формуванні високої екологічної культури відіграє

екологічна освіта і виховання. Вони цілеспрямовано формують у кожної

48