Page 70 - 6891

проводитися з обліком можливих міграційних шляхів забруднень
джерела: атмосферних по вітру, атмос-ферних з опадами,
поверхневих поточними водами, підземних ґрунтовими водами і
т.д.
Для аналізу поверхневих забруднень ГСР й поширення
забруднень по вітру досліджується так звана роза вітрів – графік
напрямків вітру на конкретній території.
Напрямок вітрів на графіку позначається лінією із
вказаними сто-ронами світу, звідки надходять повітряні маси на
дану територію. Зро-зуміло, що «язики» поверхневих забруднень
будуть розташовуватися в протилежному напрямку. Роза вітрів
будується звичайно за багато-річним даними для року, півріччя і
т.д. по 8 (або 16) румбам на підставі щодобових метеорологічних
спостережень. Враховуючи число виникнення вітрів за щодоби по
кожному румбу, обчислюють їхній відсоток від загального числа
змін за період спостереження й становлять графік. Для цього від
центру по напрямкові румбів відкладають в умовному масштабі
відрізки ліній, кінці яких з’єднують ламаною лінією.
Шляхи міграції забруднень поверхневими водами
аналізуються на основі особливостей рельєфу й напрямків
поверхневого стоку території. Міграція забруднень у потоці
підземних вод аналізується на основі дослідження карт гідроізогіпс
й інших гідродинамічних карт.
При цьому слід мати у виді, що МНР спрямований як на
контроль ділянок із квазістаціонарним станом ГСР, так і на
виявлення до цього невідомих небезпечних ділянок, процесів і т.д.
У зв’язку із цим методика обґрунтування розміщення точок
режимних і інших спостережень як найважливішого компонента
МНР включає два аспекти класифікації: типів і елементів ГСР, що
підлягають специфічному контролю; джерел і факторів техногенних
збурювань із наступним виділенням зон сукупного впливу.
Перший аспект передбачає районування території за
умовами виникнення й розвитку геологічних і інженерно-
геологічних процесів і явищ. Другий аспект припускає проведення
спеціального районування території з виділенням типів факторів
техногенезу, що визначають специфічні зміни ГСР. Наоснові цієї
двоаспектної типізації локалізуються в просторі зони потенційного

70