Page 70 - 6891
P. 70

проводитися  з  обліком  можливих  міграційних  шляхів  забруднень
                            джерела:  атмосферних  по  вітру,  атмос-ферних  з  опадами,
                            поверхневих  поточними  водами,  підземних  ґрунтовими  водами  і
                            т.д.
                                   Для  аналізу  поверхневих  забруднень  ГСР  й  поширення
                            забруднень  по  вітру  досліджується  так  звана  роза  вітрів  –  графік
                            напрямків вітру на конкретній території.
                                   Напрямок  вітрів  на  графіку  позначається  лінією  із
                            вказаними  сто-ронами  світу,  звідки  надходять  повітряні  маси  на
                            дану  територію.  Зро-зуміло,  що  «язики»  поверхневих  забруднень
                            будуть  розташовуватися  в  протилежному  напрямку.  Роза  вітрів
                            будується  звичайно  за  багато-річним  даними  для  року,  півріччя  і
                            т.д.  по  8  (або  16)  румбам  на  підставі  щодобових  метеорологічних
                            спостережень. Враховуючи число виникнення вітрів за щодоби по
                            кожному  румбу,  обчислюють  їхній  відсоток  від  загального  числа
                            змін  за  період  спостереження  й  становлять  графік.  Для  цього  від
                            центру  по  напрямкові  румбів  відкладають  в  умовному  масштабі
                            відрізки ліній, кінці яких з’єднують ламаною лінією.
                                   Шляхи     міграції   забруднень   поверхневими     водами
                            аналізуються  на  основі  особливостей  рельєфу  й  напрямків
                            поверхневого  стоку  території.  Міграція  забруднень  у  потоці
                            підземних вод аналізується на основі дослідження карт гідроізогіпс
                            й інших гідродинамічних карт.
                                   При  цьому  слід  мати  у  виді,  що  МНР  спрямований  як  на
                            контроль  ділянок  із  квазістаціонарним  станом  ГСР,  так  і  на
                            виявлення до цього невідомих небезпечних ділянок, процесів і т.д.
                            У  зв’язку  із  цим  методика  обґрунтування  розміщення  точок
                            режимних  і  інших  спостережень  як  найважливішого  компонента
                            МНР включає два аспекти класифікації: типів і елементів ГСР, що
                            підлягають специфічному контролю; джерел і факторів техногенних
                            збурювань із наступним виділенням зон сукупного впливу.
                                   Перший  аспект  передбачає  районування  території  за
                            умовами  виникнення  й  розвитку  геологічних  і  інженерно-
                            геологічних процесів і явищ. Другий аспект припускає проведення
                            спеціального  районування  території  з  виділенням  типів  факторів
                            техногенезу,  що  визначають  специфічні  зміни  ГСР.  Наоснові  цієї
                            двоаспектної типізації локалізуються в просторі зони потенційного


                                                           70
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75