Page 23 - 6882

Альтернативні витрати – термін, який за трансфертного ціноутворення
характеризує можливу вигоду, що її центр відповідальності втрачає внаслідок
внутрішнього про- дажу продукції (робіт, послуг).
Асиметрична інформація – нерівномірний доступ учасників фінансових
відносин до реальної інформації про фінансово-господарську ситуацію на
підприємстві чи в окремих його структурних підрозділах. Переваги в інформаційному
забезпеченні дають можливість отримати додаткові доходи у вигляді інформаційної
ренти. Результатом інформаційної асиметрії є принципал-агент конфлікт. За
фундаментальний внесок у вирішення проблематики інформаційної асиметрії та
агентських відно- син Дж. Акерлофу, М. Спенсу та Дж. Стігліцу присуджена
Нобелівська премія з економіки.
Трансфертна ціна – умовно-розрахункова ціна, за якою продукти
(напівпродукти) або послуги одного центру відповідальності підприємства
передаються іншому центру відповідальності цього підприємства (концерну,
холдингу).

Тестові завдання

1. Найвідомішими системами PM вважаються:
а) збалансована система показників (Balanced Scorecard);
б) performance pyramid;
в) система дискримінантного аналізу;
г) система бюджетування;
д) система вартісно-орієнтованого управління (VBM).
2. Схема мотивації за Вайтцманом передбачає:
а) прив’язку винагороди менеджменту до показника чистого прибутку;
б) застосування функції залежності між винагородою та вартісно-орієнтованими
показниками;
в) залежність функції мотивації від рівня маніпулювання звітністю;
г) залежність винагороди агента від результативності діяльності та коректності
звітності;
д) фіксований рівень винагороди агента.
3. Найпоширенішими логічно-дедуктивними системами показників є такі:
а) система МДА;
б) система ZVEI;
в) система Вайтцмана;
г) система RL;
д) система PM.
4. Ставка дисконтування:
а) відповідає рентабельності підприємства;
б) відповідає рентабельності власного капіталу;
в) дорівнює темпам приросту доходів оцінюваного підприємства;
г) характеризує норму прибутку, за якою майбутні грошові надходження приводяться
до теперішньої вартості на момент оцінювання;
д) дорівнює ринковому мультиплікатору оцінки.
5. Бета-фактор характеризує:
а) ставку вартості власного капіталу підприємства;
б) ставку вартості позичкового капіталу підприємства;
в) рівень систематичного ризику вкладення коштів у підприємство;

23