Page 32 - 6873
P. 32

операційних циклів (n · t). Тривалість технологічного циклу пропорційна розміру партії й
                  часу  виконання  операцій.  При  цьому  мають  місце  значні  перерви  партіонності.  Це
                  пов’язано з тим, що кожна деталь партії, за винятком першої й останньої, пролежує на
                  кожній операції двічі: перед початком обробки і після неї до закінчення обробки останньої
                  деталі в партії.
                         Загальний  час  внутрішньопартіонного  пролежування  однієї  деталі  на  всіх
                  операціях визначається за формулою:
                                                             t    T     t  ,
                                                             пр   ц(посл)  обр
                         де  t    —  сумарний  час  обробки  однієї  деталі  на  всіх  операціях  технологічного
                              обр
                  процесу (2 + 1 + 3 + 2 = 8 хв).
                         У даному прикладі  t  = 24 – 8 = 16 хв. Загальний час пролежування всіх деталей у
                                              пр
                  партії  (для  визначення  величини  незавершеного  виробництва)  розраховується  таким
                  чином:
                                                       Т     п  t    = 3 · 16 = 48 хв.
                                                         пр    пр
                         Паралельний вид руху партій деталей. Часобробки всієї партії дорівнює:
                                                                 3
                                                   пар
                                                  Т     1 8   3 (   ) 1    8   6  14  хв .
                                                   о
                                                                 1
                         Проте, як видно з рис. 6.1, при паралельному методі обробки деталей на операціях,
                  виконуваних до і після головної, виникають простої устаткування та робітників і внаслідок
                  розбіжностей у тривалості операцій. Вони виникають тим частіше, чим значніша різниця
                  між часом виконання головної (найдовшої) та решти операцій. Ефективне застосування цього
                  виду  руху  потребує  встановлення  рівності  або  кратності  всіх  операцій  з обробки  даного
                  найменування  деталей,  тобто  їх  синхронізації.  Практично  це  забезпечується  тільки  за
                  потокової  організації  виробництва,  де  можна  одержати  синхронізований  графік
                  паралельності процесу, забезпечивши рівність:
                                                      t     t          t
                                                       1    2   ...    m   const    ,
                                                     РМ  1  РМ  2    РМ m
                         де   — такт потоку.
                         Найпоширенішими  способами  синхронізації  (вирівнювання  часу  по  операціях
                  технологічного  процесу)  є:  розчленовування  операцій  на  переходи  і  комбінування
                  різноманітних  варіантів  порядку  їх  виконання;  групування  переходів  кількох  операцій;
                  концентрація  операцій;  уведення  пропорційних  робочих  місць  на  операціях,  тривалість
                  яких  кратна  такту;  раціоналізація  робочих  прийомів;  інтенсифікація  режимів  роботи;
                  суміщення часу машинної й ручної праці та ін.
                         Особливої  уваги  за  паралельного  виду  руху  заслуговує  головна  операція.
                  Скорочення часу на її здійснення веде до зменшення простоїв на всіх інших операціях.
                         Слід  зазначити,  що  також  і  при  паралельному  виді  руху  партій  деталей  по
                  операціях  спостерігаються  простої:  по-перше,  до  початку  обробки  на  першій  операції  і
                  після  закінчення  обробки  на  останній  операції;  по-друге,  деталі  пролежують  усередині
                  транспортної  партії.  При  цьому  загальний  час  пролежування  кожної  деталі  в  партії
                  визначається за формулою:
                                                             t    T     t  .
                                                              пр   ц(пар)  обр
                         В даному прикладі t пр = 14 – 8 = 6 хв. Загальний час пролежування всіх деталей у
                  партії (для визначення величини незавершеного виробництва)
                                                        Т   п  t    = 3*6 = 18 хв;
                                                          пр    пр

                         Паралельно-послідовний вид руху. Часобробки всієї партії дорівнює:
                                                                    1  1  2 
                                                    Т о = 24 – (3 – 1)        = 16 хв.
                                                                   1  1  1  



                                                                32
   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36   37