Page 30 - 6873

Паралельно-послідовний вид руху. Сутність паралельно-послідовного виду руху
(рис. 7.2) полягає в тому, що на кожному робочому місці робота провадиться без перерв,
як при послідовному русі, але разом з тим має місце паралельна обробка однієї й тієї самої
партії деталей на суміжних операціях. Іншими словами, такий вид руху характеризується
порядком передавання предметів праці на наступну операцію, за якого її виконання
починається до закінчення обробки всієї партії на попередній операції, тобто є
паралельність виконання операцій. При цьому обробка деталей усієї партії на кожній
операції провадиться безперервно.
У разі великих партій предмети праці передаються не поштучно, а частинами, на
які поділяється обробна партія (n). Вони називаються транспортними (або передатними)
партіями (р).
Можливі два варіанти паралельно-послідовного виду руху:
1) тривалість попередньої операції менша наступної або дорівнює їй. У цьому
випадку деталі на наступну операцію передаються поштучно в міру їх готовності, при
цьому вони (крім першої) не будуть оброблятися до звільнення робочого місця на
наступній операції;
2) тривалість попередньої операції більша наступної або дорівнює їй. На попередній
операції створюється запас готових деталей з метою забезпечення безперервності
наступної (короткої) операції. Передаючи деталі на наступну операцію, орієнтуються на
останню деталь. До початку роботи над нею на наступній операції треба закінчити
обробку решти деталей у партії.
У побудові графіка паралельно-послідовного руху треба керуватися такими
правилами:
1) якщо періоди виконання суміжних операцій (попередньої та наступної)
однакові, то між ними організується паралельна обробка деталей, які передаються з
попередньої операції на наступну поштучно або невеликими транспортними партіями
одразу після їх обробки;
2) якщо наступна операція триваліша, ніж попередня (у нашому прикладі
t 3  t 2), то вона починається пізніше на час, який дорівнює часу обробки одного виробу на
попередній операції. У цьому разі транспортну партію (р) можна передавати з попередньої
операції на наступну одразу після закінчення її обробки;
3) якщо наступна операція менш тривала, ніж попередня, то вона закінчується
пізніше на час, який дорівнює часу обробки одного виробу на даній операції. Це пов’язане
з тим, що відсутність простоїв устаткування на наступній операції може бути забезпечена
тільки після накопичення перед нею відомого запасу деталей, що дає змогу цю операцію
виконати безперервно (у прикладі t 2 < t 1; t 4 < t 3). Для того щоб визначити момент початку
наступної операції, необхідно від точки, яка відповідає закінченню попередньої операції
над всією партією (п), відкласти праворуч відрізок, що дорівнює в прийнятому масштабі
часу виконання наступної операції над однією транспортною партією (р), а ліворуч —
відрізок часу, який дорівнює тривалості наданої операції над усіма попередніми
транспортними партіями.
Загальна тривалість технологічного циклу за умови паралельно-послідовного руху
скорочується порівняно з послідовним рухом на суму тих відрізків часу t пар , протягом
о
яких суміжні операції виконуються паралельно.
m 1
Т o пар - посл  Т л посл   і пар . (6.3)
t
i 1
Таким чином, одержуємо:
m t m 1  t 
Т пар - посл  n  i  (n  p )   i  кор.сум . (6.4)
o
1
i 1 РМ і i   РМ і 

30