Page 49 - 6869
P. 49

Вуглекислий  газ  в  морі  є  у  великих  кількостях.  За  даними
                            досліджень у морській воді СО 2 у 7-8 разів більше, чим в атмосфері.
                            Вміст СО 2 у воді зростає зі зниженням температури. При 1,4-3,2° він
                            складає 53,31 мг/л, при 25-28° – 35,88 мг/л. Кількість вуглекислого
                            газу зростає із глибиною.
                                  Джерелом вуглекислоти у морі є: 1) атмосфера (поглинання,
                            дощі), 2) річкова вода, 3) продукти розкладання органічної речовини,
                            4)  життєдіяльність морських організмів, 5) підводний вулканізм. Роль
                            вуглекислоти в морському середовищі дуже велика. Вона розчиняє
                            СО 2 в осадках і переводить його в бікарбонати Са(НСО 3) і не дає
                            СаСО 3  випадати  в  осадок.  В  холодних  водах,  багатих  на
                            вуглекислоту,  СаСО 3  розчиняється,  в  умовах  теплого  клімату  на
                            невеликих  глибинах  СаСО 3  накопичується  у  вапняках  великої
                            товщини.  Вуглекислий  газ  впливає  також  і  на  показники  Рh.  В
                            умовах  теплого  клімату  на  невеликих  глибинах  СО 2  частково
                            формує, а частково згладжує величину Рh. Це пояснюється тим, що
                            влітку морська рослинність поглинає СО 2, осінню після відмирання
                            віддає його, створюючи тим самим річну зміну Рh. В морській воді
                            значення Рh складає 7-8 (слабо лужне середовище), з глибиною вона
                            дещо  знижується  внаслідок  зростання  тиску,  який  збільшує
                            дисоціацію  вугільної  кислоти  і  робить  воду  більш  кислою.  Часті

                            зміни  величини  Рh  можуть  негативно діяти  на  життєдіяльність
                            організмів, аж до їх вимирання.
                                  Зазвичай  у  морській  воді  є  кисень  (значення  Еh  додатні),
                            вуглекислота та організми, в тому числі і бактерії, тобто ті фактори,
                            що  обумовлюють  активне  хімічне  вивітрювання  порід  на
                            континентах.  Ці  процеси,  які  відбуваються  в  морській  воді
                            називаються     підводним     хімічним     вивітрюванням      або
                            “гальміролізом” (“розкладання в солоному середовищі”). Підводне
                            вивітрювання  охоплює  такі  процеси  як  окислення,  розчинення  і
                            розкладання принесених з материків мінералів. Його продуктами є
                            частково  глибинна  червона  глина,  інколи  глауконіт,  конкреції  і
                            шкірки заліза  і марганцю  і т.  ін. Не виключено, що деякі пласти,
                            подібні  до  континентальних,  могли  сформуватися  в  умовах
                            гальміролізу.

                                               Температура морської води
                                  Температурні умови в морях відрізняються відсутністю різких
                            коливань.  На  поверхні  морів  температура  залежить  від  широти
                            басейна, клімату, наявності течій, які приганяють теплу або холодну













                                                            48
   44   45   46   47   48   49   50   51   52   53   54