Page 47 - 6869
P. 47

3
                            коливається від 10 мг на 1 м  (на початку літа, у поверхневих водах)
                                                3
                            до 400-700 мг на 1 м  в глибоких водах Антарктики. Трохи менше,
                            але в широких межах, коливається і вміст фосфору.
                                  Солоність морської води має прямий вплив на осадки і породи.
                                  1. Солена вода вміщає багато електролітів і швидше ніж прісна
                            сприяє  осіданню  тонкого  мулу,  основна  маса  якого  осідає  біля
                            берегів. Крім того, в прісній воді при одночасному приносі грубого і
                            тонкого  матеріалу  виникає  розподіл  осадку  на  шари  з  різною
                            величиною зерен, а в соленій – формується змішаний осадок.
                                  2.  Солі  морської  води  дають  матеріал  для  формування
                            органогенних- і чисто хімічних осадків.
                                  3. Солена вода важча ніж прісна, тому між басейнами з різною
                            солоністю  виникають  течії.  Нижні  –  переносять  солону  воду  у
                            прісноводні басейни, а верхні – рухаються у зворотньому напрямку.
                                  4. Зміна солоності діє на органічний світ, що інколи дозволяє за
                            характером  фауни  відновити  історію  басейну.  При  сильній  зміні
                            солоності скорочується число видів, так як виживають окремі види,
                            які розмножуються у великих кількостях з дрібними формами, рідко
                            розміри тих же форм збільшуються.

                                           Органічна речовина у морській воді
                                  Крім  неорганічних  солей,  морська  вода  вміщує  багато
                            органічної  речовини,  яка  присутня  у  вигляді  живих  організмів,  їх
                            решток і в значній кількості колоїдних і хімічних розчинів.
                                  Головним  виробником  її  у  морі  є  рослинний  планктон
                            (діатомеї,  коколітофориди  та  ін.).  Органічна  речовина  рослинного
                            планктону в декілька разів більша, ніж органічна речовина морських
                            організмів,  їжею для яких вона є. Рослинні організми потребують
                            сонячного світла, тому живуть тільки у верхніх шарах води, в якій
                            найбільше органічної речовини. Другою зоною певного скупчення

                            живих організмів є морське та океанічне дно, кудипадають відмерлі
                            організми і де проживає донна фауна.
                                  Додатковим  джерелом  органічної  речовини  в  морі  є
                            постачання її ріками, в яких вона складає біля 11 %  їх сольового
                            складу. Тому прибережні мілководні області моря найбільш багаті на
                            органічне  життя.  Всі  органогенні  осадки,  в  тому  числі  донні
                            черепашники,  коралові,  водоростеві  та  інші  осадки  формуються
                            тільки  у  неглибокому  морі,  дно  якого  населене  дуже  густо,  чому
                            сприяє також і змішування води. На мілководді спостерігається різке
                            коливання  температури,  різке  зниження  кисню,  що  приводить  до













                                                            46
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52