Page 48 - 6869

масової загибелі тварин і накопичення продуктів їх розкладання. До
цих ділянок моря належать головні рибні промисли.
Кількість органічної речовини, що утворюється в морі, складає
3
за рік в середньому для різних морів близько 1000 г на 1 м верхньої
частини моря, але дна його досягає невелика частина, так як вона
швидко розкладається. В океанічних водах органічна речовина
складає 2 мг/л, в Середземних морях 56 мг/л. На її накопичення в
осадках впливають газовий режим, рельєф дна (накопичення
переважає у западинах), характер руху води і структура осадків (в
мулах його у чотири рази більше, ніж у пісках). Найменше
органічної речовини в абісальних осадках: 0,3-1,5%, трохи більше на
шельфі: 2-3%, ще вище в осадках континентального схилу: 5-6%. В
осадках внутрішніх морів вміст органіки дуже мінливий: від 1-6 до
10%. В дельтах всього 2-3%, в лагунах 1-7%. Найбільше органічної
речовини накопичується у западинах фіордів: 12-23%, зокрема у
давніх осадках Чорного моря 20-35%.
Органічна речовина, яка накопичується на дні водойм, є одним
із головних джерел для формування газу, нафти, бітумінозних
сланців і інших.

Газовий режим, лужні сполуки і “підводне вивітрювання”
Вода вміщає не тільки солі, але і гази, в тому числі
вуглекислоту і кисень. Вона має властивість поглинати кисень, що
складає 1/5 від всіх газів у повітрі ідо 1/3 морських газів. Єдиним
джерелом кисню у морській воді є атмосфера та життєдіяльність
організмів.
Кількість кисню у воді залежить від: 1) близькості до
атмосфери; 2) температури; 3) життєдіяльності організмів
(поглинання організмами, розкладання мертвих тіл). Поверхневі
води багатші на кисень, ніж нижні. Хвилювання змішує воду з
повітрям і відіграє дуже важливу роль. Найбільша кількість кисню є
на поверхні океанів у високих широтах. На великих глибинах кисню
також є досить багато, а найменше в неглибоких водах
приекваторіальної області, де і на поверхні кількість його невисока.
У глибокі води кисень поступає з течіями і конвекційними потоками.
Кисень у морській воді відіграє значну роль: 1) він сприяє
розмноженню організмів на великих глибинах; 2) не дає розвиватись
відновлювальним процесам; 3) сприяє розкладанню деяких
мінералів, окисленню продуктів розпаду організмів та утворенню
СО 2.

47