Page 13 - 6864

Із самого початку ця наука прагнула відповісти на одне
головне
питання: "Як зробити керування ефективним?" Перша теорія
"наукового керування" булла розроблена на початку століття
Ф. Тейлором. Основні задачі керування Тейлор бачив у тому,
щоб:
· розділити рівномірно роботу між виконавцями
відповідно до їхніх здібностей;
· чітко визначити завдання;
· визначити раціональні технології роботи, навчити
працівників і домогтися;
· матеріально заохочувати за виконання завдань і
одночасно установити систему штрафів за непродуктивну
роботу, застосовуючи їх неупереджено і справедливо. Тому
найважливішими елементами в механізмі науково
організованого керування Ф. Тейлор вважав чітко поставлені
завдання і премії.
У першій третині XX століття починають формуватися
різні підходи до розуміння процесу керування. Серед них
можна виділити наступні:
· поведінковий підхід, у центрі якого розташовані людські
відносини і насамперед неформальна структура організації (Е.
Мейо);
· системний підхід, у центрі уваги якого виявляється
процес прийняття рішень. Завдання полягає в тому, щоб на
кожному рівні організації приймалися рішення, що
відповідають її інтересам і скоординовані між собою;
ситуаційний підхід досліджує, які моделі керування й у
яких умовах зовнішнього середовища виявляються найбільш
16