Page 60 - 6863

Щоб згладити проблеми адаптації, сучасні компанії розробляють і застосовують методики,
спрямовані на максимально швидке і ефективне включення нового працівника в життя організації.
Створюються структурні підрозділи, що відповідають за процеси адаптації, зазвичай цю функцію
виконують підрозділи з навчання персоналу. Досвідчені працівники отримують доплату за
допомогу в залученні новачків до секретів професійної майстерності. Проходять семінари і
тренінги, націлені на зняття психологічних та організаційних перешкод, що заважають повноцінно
брати участь у роботі колективу. Новачки отримують неформальні доручення, утягують їх у
міжособистісний контакт.
Існують прийоми і правила поведінки, за допомогою яких можна полегшити процес
адаптації на новому робочому місці.

9.12 СТИЛІ КЕРІВНИЦТВА

Стиль керівництва – це звична манера поведінки керівника щодо підлеглих.
Основними стилями керівництва є автократичний, демократичний, ліберальний.
У чистому виді стиль керівництва звичайно не зустрічається. У реальному житті в
поводженні кожного керівника спостерігаються риси, які властиві різним стилям, при домінуючій
ролі якого-небудь одного з них.
Автократичний стиль (авторитарний) – це поведінка керівника, який має достатній обсяг
влади для нав’язування своєї волі підлеглим.
Основними позитивними характеристиками керівника-автократа є: відданість,
ризикованість, оперативність, настирливість тощо.
Негативним у керівника-автократа є: надмірна централізація влади, свідоме обмеження
контактів з підлеглими, нетерпімість до заперечень, формальне проведення нарад, перевищення
меж законів, часте застосування адміністративних стягнень тощо.
Авторитарний керівник сам цілком віддається роботі і вимагає того ж від підлеглих.
Заради досягнення мети компанії він погодиться на будь-які утримки: як матеріальні, так і
людські. При спілкуванні з авторитарним керівником не варто проявляти ініціативу: вона може
виявитися караною. Утримайтеся від обговорення власних ідей, проектів і пропозицій з таким
начальником. Наступним правилом спілкування з керівником авторитарного типу є суворе
дотримання субординації.
Демократичний стиль – це поведінка керівника, який намагається не нав’язувати свою
волю підлеглим, а створює клімат у колективі, де працівники мотивують себе самі до праці через
потреби вищого рівня.
Синонімами демократичного стилю слугують такі терміни, як "колегіальний",
"рівноправний", "партнерський", "консультативний", "стиль співпраці".
Основними позитивними характеристиками керівника-демократа є справедливість, повага
до підлеглих, турбота про них, делегування другорядних питань підлеглим, прислуховування до
думок підлеглих, доведення вказівок підлеглим у вигляді пропозицій, порад і навіть прохань,
інформування колективу про стан справ та перспективи розвитку організації тощо.
Демократичний керівник заохочує ініціативу підлеглих, розглядає і враховує їх пропозиції
та ідеї. Часто такий начальник знає, чим живуть і цікавляться співробітники його компанії.
Відмінною особливістю спілкування з керівником-демократом є те, що за наявності субординації
відсутня дистанція. До такого керівника можна звертатися навіть з особистих питань.
Ліберальний стиль (вільний) – це поведінка керівника, який надає своїм підлеглим майже
повну волю у виборі завдань та контролю за ними(називають анархічним, номінальним, вільним,
потуральним, безвладним тощо).
Основними позитивними характеристиками керівника-ліберала є: ввічливість,
добродушність до підлеглих, готовність вислуховувати пропозиції і навіть критику підлеглих
тощо.
Негативним у керівника-ліберала є: відсутність ініціативи, очікування вказівок зверху,
невпевненість, легкість впливу оточуючих, невимогливість до підлеглих, легко роздає нереальні
обіцянки, безконтрольність, якщо вказівка не виконується підлеглим, може виконувати її сам
тощо.