Page 4 - 6854
P. 4

ВСТУП

                         Метою  вивчення  курсу  дисципліни  є  формування  у  студентів  твердих  знань  про
                  загальні  принципи  побудови  і  закони  функціонування  автоматичних  систем  керування,
                  основні  методи  аналізу  і  синтезу  неперевних  і  дискретних  систем  керування  при
                  детермінованих  і  випадкових  зовнішніх  впливах.  Студенти  повинні  отримати  тверді
                  практтичні  навички  по  складанню  функціональної  і  алгоритмічної  схем  конкретної
                  автоматичної  системи  керування  промисловим  об’єктом,  по  визначенню  передавальних
                  функцій  і  параметрів  окремих  конструктивних  елементів  системи,  запису  передавальних
                  функцій  і  рівнянь  динаміки  лінійної  системи,  розрахунку  статичної  і  динамічної  точності
                  керування, аналізу стійкості лінійної системи, оцінці показників якості процесу керування (з
                  використанням цифрових обчислювальних машин).
                         Студент,  вивчивший  дисципліну  “Теорія  автоматичного  керування”    повинен
                  вміти:
                           фундаментальні принципи побудови систем керування, класифікацію  систем за
                  основними алгоритмічними ознаками і відповідні алгоритмічні схеми, переваги і недоліки
                  замкнених і розімкнених систем, роль зворотного зв’язку в системах керування;
                           методику  лінеаризації  статичної  характеристики  окремого  елемента,  запис
                  рівнянь статистики і динаміки елемента у відхиленнях;
                          способи опису динамічних властивостей лінійних одномірних елементів і систем
                  керування    диференціальне  рівняння,  часові  характеристики  (перехідну  та  імпульсну),
                  передавальну  функцію,  частотні  характеристики  і  їх  взаємозв’язок,  векторно-матричну
                  форму  опису багатомірних елементів;
                             класифікацію     динамічних      ланок    за    виглядом     їх   передавальних
                  функцій,характерні особливості інерційних статичних ланок першого і другого порядку,
                  інтегруючих і диференціюючих ланок;
                          основні прийоми моделювання типових ланок і систем на аналогових і цифрових
                  ЕОМ;
                           правила  перетворення  алгоритмічних  схем  і  одержання  еквівалентних
                  передавальних  функцій  систем  керування,  принцип  суперпозиції,  методику  запису
                  рівняння  динаміки  системи  з  декількома  вхідними  впливами,  закономірність  впливу
                  загального передавального коефіцієнта системи на точність керування;
                          поняття і умови стійкості лінійної системи керування, основні критерії стійкості і
                  прийоми  їх  практичнго  застосування  для  аналізу  стійкості,  закономірність  впливу
                  загального передавального коефіцєнта на стійкість системи;
                           прямі  і  непрямі  показники  якості  процесу  керування,  методику  їх  наближеної
                  оцінки,    закономірності     впливу     загального     передавального      коефіцієнта    на
                  показники,прийоми дослідження систем на цифрових обчислювальних машинах;
                           основні  методи  і  прийоми  синтезу  систем  із  заданими  показниками  якості,
                  принципи  вибору  параметрів  налаштування  типових  керуючих  прстроїв,  умови
                  забезпечення інваріантності систем до звнішніх впливів;
                           математичний  опис  імпульсної  системи  керування  в  Z-формі,  умови  і  критерії
                  стійкості імпульсної системи;



                                                                8
   1   2   3   4   5   6   7   8   9