Page 4 - 6854

ВСТУП

Метою вивчення курсу дисципліни є формування у студентів твердих знань про
загальні принципи побудови і закони функціонування автоматичних систем керування,
основні методи аналізу і синтезу неперевних і дискретних систем керування при
детермінованих і випадкових зовнішніх впливах. Студенти повинні отримати тверді
практтичні навички по складанню функціональної і алгоритмічної схем конкретної
автоматичної системи керування промисловим об’єктом, по визначенню передавальних
функцій і параметрів окремих конструктивних елементів системи, запису передавальних
функцій і рівнянь динаміки лінійної системи, розрахунку статичної і динамічної точності
керування, аналізу стійкості лінійної системи, оцінці показників якості процесу керування (з
використанням цифрових обчислювальних машин).
Студент, вивчивший дисципліну “Теорія автоматичного керування” повинен
вміти:
 фундаментальні принципи побудови систем керування, класифікацію систем за
основними алгоритмічними ознаками і відповідні алгоритмічні схеми, переваги і недоліки
замкнених і розімкнених систем, роль зворотного зв’язку в системах керування;
 методику лінеаризації статичної характеристики окремого елемента, запис
рівнянь статистики і динаміки елемента у відхиленнях;
 способи опису динамічних властивостей лінійних одномірних елементів і систем
керування  диференціальне рівняння, часові характеристики (перехідну та імпульсну),
передавальну функцію, частотні характеристики і їх взаємозв’язок, векторно-матричну
форму опису багатомірних елементів;
 класифікацію динамічних ланок за виглядом їх передавальних
функцій,характерні особливості інерційних статичних ланок першого і другого порядку,
інтегруючих і диференціюючих ланок;
 основні прийоми моделювання типових ланок і систем на аналогових і цифрових
ЕОМ;
 правила перетворення алгоритмічних схем і одержання еквівалентних
передавальних функцій систем керування, принцип суперпозиції, методику запису
рівняння динаміки системи з декількома вхідними впливами, закономірність впливу
загального передавального коефіцієнта системи на точність керування;
 поняття і умови стійкості лінійної системи керування, основні критерії стійкості і
прийоми їх практичнго застосування для аналізу стійкості, закономірність впливу
загального передавального коефіцєнта на стійкість системи;
 прямі і непрямі показники якості процесу керування, методику їх наближеної
оцінки, закономірності впливу загального передавального коефіцієнта на
показники,прийоми дослідження систем на цифрових обчислювальних машинах;
 основні методи і прийоми синтезу систем із заданими показниками якості,
принципи вибору параметрів налаштування типових керуючих прстроїв, умови
забезпечення інваріантності систем до звнішніх впливів;
 математичний опис імпульсної системи керування в Z-формі, умови і критерії
стійкості імпульсної системи;

8