Page 97 - 6840
P. 97
Іншими будуть реакція популяцій та наслідки дії факторів при
різновіковій структурі, коли в популяції одночасно існує до п ’яти
поколінь і обмін генами можливий між двома-трьома поколіннями
(польова миша, ящірка прудка); одночасно існує більше десяти
поколінь і обмін генами можливий між багатьма поколіннями
(дерева, ссавці з великою тривалістю життя). За такої структури дія
несприятливих факторів не призведе до зникнення популяції.
Наприклад, навіть повне знищення дорослих особин травневого
хруща в певний рік не призведе до повного зникнення його
місцевої популяції, оскільки більша частина її існує у вигляді
різновікових личинок у різних шарах ґрунту.
Важливою для охорони виду є перебудова статевої структури
популяції. Так, при різкому підвищенні смертності у популяції
відбуваються зміни, скеровані на підвищення життєвості особин, їх
стійкості до несприятливих умов. В таких популяціях
перебудовується структура і зростає відносне число самок, які
народжують також переважно самок. У випадку, коли виникає
перенаселення, різко знижується плодючість, зростає смертність,
раніше наступає старіння особин. Так, внаслідок саморегуляції
створюється щільність особин, яка відповідає ємності даного
середовища.
Отже, структура популяції, зокрема статева, забезпечує
нормальне розмноження. Антропогенне забруднення негативно
впливає на відтворювальну функцію організмів. Вилучення під час
промислу лише особин однієї статі (наприклад, самців у птахів,
китоподібних, копитних) істотно порушує статеву структуру
популяцій.
Особливості просторової, вікової, статевої структури популяції
визначають її генетичну структуру, інтенсивність і напрям потоку
генів між особинами різних поколінь.
Невід’ємною умовою існування популяції є наявність
достатньої кількості особин, що забезпечують здатність її до
відтворення і росту.
Визначення мінімального числа особин, при якому популяція
може зберегти своє існування, є однією з важливих проблем
практичної охорони багатьох видів у природі і в неволі. При цьому
важливим залишається збереження рівня генетичної мінливості, що
забезпечує здатність популяції адаптуватися до зміненого
середовища.
97