Page 98 - 6840
P. 98

Вважають,  що  для  популяцій  вищих  хребетних  тварин
                  ефективною,  здатною  забезпечити  надійне  виживання,  буде
                  чисельність в декілька сотень особин, а для безхребетних – декілька
                  десятків тисяч особин.

                        Для  відтворення  зникаючої  популяції  (виду),  чисельність якої
                  критично  мала,  важливе  значення  має  число  особин  виду,  що
                  знаходиться  на  інших  територіях  та  в  неволі.  Використання  їх  як

                  резерву є єдиною можливістю не допустити втрати цих видів. Так
                  було збережено і відтворено зубра, річкового бобра, велику і малу
                  чаплі, кулана та ін.


                        9.4  Шляхи  охорони  живої  природи  на  популяційно-
                  видовому рівні
                        Популяційно-видовий  рівень  охорони  природи  основним

                  напрямом  вважає  збереження  видів  і  популяцій  безпосередньо  в
                  місцях їх поширення у природі. Практично він може здійснюватися
                  шляхом організації сітки охоронних територій та шляхом охорони

                  видів на територіях, перетворених людиною.
                        Форми  заповідних  територій  повинні  бути  різні  заповідники,
                  заказники,  природні  парки,  "мікрозаповідники"  (для  охорони

                  безхребетних і дрібних хребетних та для захисту унікальних гнізд,
                  нір та інших унікальних місць).
                        Однак, для того, щоб зберегти популяції та види на обмежених,
                  ізольованих  заповідних  територіях,  необхідно  проводити  обмін

                  генетичним матеріалом між популяціями цих територій.
                        Та, враховуючи антропогенний вплив на природне середовище,
                  збереження і розширення заповідних територій є безперспективним

                  і не може забезпечити ефективну охорону видового багатства живої
                  природи.
                        Головним і першочерговим стає необхідність екологізації всієї
                  діяльності  людського  суспільства.  Лише  розумне,  гуманне

                  ставлення до природи, гармонійне поєднання інтересів суспільства
                  з  її  можливостями,  різке  скорочення  добування  рідкісних  і
                  зникаючих  видів  рослин  і  тварин,  строге  контролювання  його

                  можуть стати гарантом збереження біологічного розмаїття.
                        Іншою        важливою          умовою         є    зменшення          забруднення
                  середовища шляхом біотрансформації і біоакумуляції забруднень.

                        Враховуючи тенденцію до підвищення фонового рівня багатьох
                  забруднень в масштабах Землі, особливого значення набуває явище

                                                                                                             98
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103