Page 92 - 6840

Отже, для вирішення проблем охорони видового багатства
живої природи важливі знання генетичного матеріалу і поширення
окремих її видів на території основних та інших регіонів.

9.2 Основні причини зникнення видів
Катастрофічне зниження чисельності багатьох видів рослин і
диких тварин викликає серйозне занепокоєння. Такий стан є

наслідком дії різних негативних природних та антропогенних
факторів. За приблизними підрахунками близько 2% фауни
сучасних земноводних і плазунів, 3,5% прісноводних риб, майже
5% птахів, понад 6% ссавців, близько 10% видів судинних рослин у

світі є на межі зникнення.
До негативних природних факторів належать природні
аномалії, стихійні явища і катастрофи (урагани, пожежі, повені і

засуха, морози, землетруси), масове розмноження шкідників і
паразитів, епіфітотії та епізоотії.
Однак, дуже важливим фактором, який різко впливає на живу

природу, є господарська діяльність людини. За порівняно коротку
свою історію людина докорінно змінила обличчя Планети. Її вплив
супроводжувався як позитивними, так і негативними наслідками.

Людина урізноманітнила сортами окультурені види рослин та
породами одомашнені види тварин, замінила корінні природні
ландшафти і екосистеми культурними, індустріальними,
урбанізованими. Це призвело до різкої зміни умов проживання,

біотичного і абіотичного середовищ, що негативно позначилось на
популяційно-видовому складі флори і фауни. Внаслідок цього
порушено екологічний баланс і екологічну рівновагу та стійкість

біосфери.
Для розкриття характеру дії цих причин необхідно конкретніше
проаналізувати кожен із факторів, оскільки вони спричинили
вимирання деяких видів тварин і негативно впливають на рослини.

Всезагальною причиною, що призводить до скорочення
чисельності, а нерідко і до вимирання цілих популяцій окремих
видів і навіть груп їх, є руйнування місць проживання тварин і

зростання рослин.
Господарське освоєння території залишає все менше місць для
життя диких тварин і рослин.

Звичайно першим симптомом руйнування природного
життєвого середовища є інсуляризація – розпад єдиного ареалу на

92