Page 38 - 6839
P. 38

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6
             Тема: Визначення типу життєвої стратегії та життєвості популяцій рослин


                  Мета:  навчитися  визначати  тип  життєвої  стратегії  та  життєвий  стан
            популяцій  рослин  в  різних  умовах  існування  та  аналізувати  перспективи  їх
            розвитку.



                                          Короткий теоретичний огляд

                  Тип  життєвої  стратегії  є  однією  з  найбільш  інформативних  ознак

            популяційного  рівня  організації.  В  межах  біоценозів  види  відрізняються  між
            собою за комплексом пристосувань, спрямованих на виживання чи відтворення,
            тобто володіють різною стратегією.
                  Типи життєвої стратегії – це групи видів з подібними вимогами до екотопу

            і  однотипною  реакцією  на  зміну  умов  середовища.  Життєва  стратегія  є
            сукупністю  взаємно  адаптованих  характеристик,  що  виникли  внаслідок
            природного добору і є пристосуванням до певних екологічних умов. «Стратегія

            життя виду» – це його реакція на спільне з іншими видами існування в одному
            біоценозі  та  базується  на  генетичних  особливостях  виду.  Типи  життєвих
            стратегій  визначають  тріаду  виживання  –  здатність  популяцій  протистояти

            конкуренції,  захоплювати  той  чи  інший  об’єм  гіперпростору,  переживати
            зумовлені біотичними і абіотичними факторами стреси і відновлюватися після
            порушень. Тип життєвої стратегії – фенотиповий адаптаційний комплекс, який

            формується  генофондом  популяції,  хоча  норми  реакції  та  варіації  типу
            стратегій можуть значно змінюватися залежно від умов середовища.
                  Формування  стратегії  рослин  об’єктивно  пов’язано  з  комплексним
            характером  властивостей  та  ознак,  притаманних  тим  чи  іншим  напрямкам

            адаптації. Типи стратегій виявляють за розподілом ресурсів між вегетативними
            і  генеративними  частинами  рослин  у  відповідності  до  їх  конкурентних  чи

            репродуктивних  функцій.  Основна  ознака,  за  якою  можна  характеризувати
            стратегію – це енергетичні затрати на репродукцію, котрі можна визначити за
            репродуктивним зусиллям або енергетичною вартістю потомства.
                  Залежно від розподілу енергетичного потенціалу між двома ланками – на

            розмноження  (тобто  на  розвиток  потомства)  чи  на  підтримання  (тобто  на
            власний розвиток організму) – всі види поділяють на три групи:
         -  К-стратеги  –  види  з  конкурентною  стратегією,  які  зустрічаються  в

            місцезростаннях зі стабільними умовами та достатньою кількістю ресурсів. Ці
            види більше енергії направляють на продукування вегетативної сфери (стебло,
            листя).     Конкурентам         властива      висока     маса,     збільшення       швидкості


                                                            2
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42