Page 63 - 6824

нехтуються. При аналізі компонентів екосистеми акцент робиться не стільки на

їх властивостях, генезисі, будові скільки на функціях, які вони відіграють в

екосистемі. Пріоритет функціонального аспекту аналізу екосистеми визначає

способи її декомпозиції на структурні частини (продуценти—консументи-

редуценти та ін.), зв'язки між ними (трофічні, консортивні та ін.), вибір

параметрів, які описують екосистему тощо.

При вивченні впливу зовнішнього середовища на екосистеми звертають

увагу переважно на оцінку можливостей їх існування та ефективності

функціонування в різних діапазонах дії факторів. На цій основі розроблено ряд

конструктивних концепцій — лімітуючого фактора, екологічної ніші, а також

методи градієнтного аналізу. 3 нею також пов'язана традиційна для екології

більша увага до ординації, ніж до класифікації екосистем.

Інтеграція різних наук або наукових підходів виправдана і врешті-решт

відбувається при виконанні трьох умов: принципової можливості інтеграції, її

доцільності та приблизно однаковим рівнем розвитку та ступенем загальності

контактуючих наук.

Принципова можливість інтеграції ландшафтного та екологічного

підходів в один—ландшафтно-екологічний зумовлена спільним об'єктом

аналізу полігеокомпонентні природні системи), близькістю базових концепцій

(гео- та екосистеми), cпiльними принциповими науковими завданнями

(пізнання взаємодії компонентів природи між собою та з людиною), спільністю

основних завдань прикладної орієнтації (обгрунтування рішень з оптимізації

взаємодій суспільства та природних систем), подібністю багатьох методів

досліджень.

Інтеграція доцільна в тому випадку, коли в кожній з контактуючих наук є

коло питань, розробка яких однією наукою наштовхнулась на труднощі, тоді як

в іншій науці для вирішення цих питань розроблено ефективні концептуальні та

методичні підходи. Саме таких питань багато і в ландшафтознавстві, і в

екології. В екології це насамперед питання просторового аналізу, які в цій науці