Page 36 - 6819

При дії тільки зовнішнього навантаження напруження
розтягу визначають
P
      p . (6.2)
lS p
Допустиме розтягуюче або стискаюче навантаження
P    lS  . (6.3)
p p
Допустиме напруження зварного шва приймають
   p p  9 , 0 (  ) 0 , 1   p , (6.4)
де   p – допустиме напруження при розтягуванні основного
металу.
Допустиме напруження в зварних швах в частках від
допустимих напружень основного металу наведені в табл. 6.1.
Допустиме напруження для основного металу в
металоконструкціях визначають
m
  R , (6.5)
p
k
де R=(0,85÷0,9) – розрахунковий опір з урахуванням
Т
неоднорідності матеріалу ( – межа плинності матеріалу);
Т
m – коефіцієнт, який приймають в залежності від типу з'єднання і
умов його роботи, зазвичай m=0,8–0,9; k – коефіцієнт
перевантаження (зазвичай k =1÷1,2), для резервуарів з
внутрішнім тиском k =1,2; для підкранових балок при важкому
режимі роботи k =1,3÷1,5.
В будівельних конструкціях приймають розрахунковий опір
R = 0,9 .
Т
Значення k , прийняті в ряді галузей машинобудування,
наведені в табл. 6.1.
Накладні з'єднання. Флангові і лобові (кутові) шви
накладних з'єднань розраховують на міцність з умов зрізу по
перетину, що проходить через бісектрису прямого кута (рис.
6.1,в). Площа зрізу розрахункового перетину становить:

0
F=l кр К рсоs45 =0.7 К р l, (6.6)

де К р – розрахунковий катет лобового (або флангового) шва; l –
загальна довжина шва.
Довжина лобового шва не обмежується, але значення
накладення приймають b  4S (рис. 6.1,б).
min

36