Page 28 - 6803

за розмір їхніх циліндричних поверхонь (очікується до декількох міліметрів), то на
поверхнях отвору і пальця доцільно виділити (команди Slice) їхні частини (бажано
однакових розмірів), де програмно виявлятиметься контакт.

Діаметр пальця вибрати на 0,1-0,15 мм меншим за діаметр отвору в балці (величина
зазору в шарнірі). Ескіз пальця можна розміщати відразу в точковому контакті з балкою або
довільно з наступним його зміщенням, наприклад, задаючи і змінюючи відповідний діаметр
пальця та відстань його осі до точки контакту «палець- балка».

Плоскі ескізи перетворити у твердотілу модель видавлюванням (Extrude) задаючи
однакову товщину b для балки і пальця.

Рис. 2.1 Робоча модель важеля (V3 - відстань осі пальця до грані балки, V7 - відстань
нижньої твірної пальця до тієї ж грані балки)

Заняття 2. Побудова сіткової моделі важеля, налагодження обмежень, навантаження і
параметрів розв’язування контактної задачі та виведення результатів

Контакт «палець-балка». Контактна пара формується зазвичай автоматично - в
дереві побудови проекту, в розділі Model утворюється об’єкт Connection (з’єднання) з його
видом Contacts (контакти) і типом (тип Bond - зв’язаний), а також зазначенням тіл, що
контактують. Обов’язок користувача - перевірити правильність автоматичного призначення
контактної пари і уточнити параметри контакту у вікні його параметрів Details of «Contact»:

в блоці Scope - поле Contact - призначити контактну поверхню (частина поверхні
отвору балки, де очікується утворення контакту), - поле Target - поверхню
проникнення/цільову (частина циліндричної поверхні пальця, де очікується утворення
контакту),

в блоці Definition - поле Type - тип контакту (в роботі слід вибрати тип Frictionless -
без тертя), - поле Behavior - поверхонь тіл в контакті (Symmetric/Asymmetric),