Page 15 - 6797

Дробишева с має шість вирізів і довге скошене ребро. В кожному вирізі є
скошений край – дуга кола з радіусом 10, 20, 30, 40, 50 см з центром на

початковій рисці першого вирізу.
У випадку відсутності лінійки Дробишева, можна скористатись

нормальною лінійкою довжиною 50 см. Координатну сітку
оцифровують сотнями метрів, враховуючи прийнятий масштаб і

отримані координати точок. Сенс оцифрування полягає в тому, щоб

ділянка розмістилася приблизно посередині координатної сітки.

Нехай координати точок дано в умовній, довільній системі

координат. Спочатку за значеннями координат встановлюють квадрат, у

якому має міститися відповідна точка, а потім відкладають вздовж

сторін квадрату не повні значення абсцис і ординат, а тільки значення

різниць координат точки і відповідної лінії координатної сітки.

В даній роботі масштаб плану 1:2000, тому координатну сітку

підписують через 200 м, крайні лінії координатної сітки підписують

числом кратним 100 м

1. Наносять всі точки теодолітного ходу. Точність побудови

контролюється. Для цього вимірювачем, на масштабній лінійці, відкладають

горизонтальне прокладання ліній теодолітного ходу й порівнюють його з

відстанню, отриманою на плані.Поруч з точкою у виглядідробузаписати в

чисельнику № станції, в знаменникуїївисоту /див.додаток№11/.

Після побудови усі допоміжні лінії витирають, з’єднують сусідні

точки теодолітних ходів тонкими лініями для подальшого нанесення

ситуації. Пункти теодолітного ходу оформляють згідно з вимогами

«Умовних знаків»

Побудова на плані характерних точок ситуації ведеться від точок та

сторін теодолітного ходу. Носієм інформації для складання плану є кроки

(схематичне креслення ситуації), складений візуально під час виконання

польових робіт.

1. Користуючись журналом тахеометричної зйомки з допомогою