Page 149 - 6794

Ця конструкція рекомендована для витягування деталей з тонкого матеріалу,

а також деталей з широким фланцем на пресах простої дії, забезпечених гумовим

або пружинним буфером.

Обмежувачами притискання матеріалу можуть бути упори, прокладки,

кільця, змонтовані на матриці або на притискачі. Зазор між притискачем і

матрицею для витягування деталей з великим фланцем приймають рівним 5 = 8+

(0,05-0,1)- мм; для витягування на провал деталей з алюмінієвих сплавів 5 = 1,18;

для витягування деталей з тонколистової сталі 5 < 1,28.

4.4. Розрахунок розмірів заготовки та переходів з їхнім урахуванням

утоншення матеріалу
Діаметр заготовки цилінричної деталі з уточненням бокових стінок

розраховуємо за формулою

0 заг= І Д з Д (4.17)

де Ц - об’єм заданої деталі, мм3;

8 - товщина вихідного метала, рівна товщині деталі, мм.

Об’єм деталі можна розрахувати за наближеною формулою

Ц = (ІД 5 + 1,2)И.0М, (4 1 8 )
де 1^ом - номінальний об’єм деталі, мм3;

1Д5 -+ 1,2 - коефіцієнт, що враховує припуски на обрізання.

Витягування з стоншенням стінок можливе тільки при паралельних бічних

стінках деталі. Цей процес застосовують здебільшого для циліндрів і зрідка для
інших форм. Здебільшого його застосовують для деталей, що не мають фланців.

Послідовність виготовлення деталей зі стоншенням зводиться до
поступового зменшення товщини металу на бічних стінках. Тому в принципі

форми всіх проміжних переходів, крім першого, подібні один до одного (рис.

4.11). Товщина дна здебільшого залишається незмінною.