Page 147 - 6794
P. 147

4.3.3. Визначення необхідності притискання заготовки при витягуванні

                      Притискання  заготовки  застосовують  для  того,  щоб  запобігти  утворенню

               складок на стінках деталі або на фланці. Тиск притискання має бути оптимальним,

               оскільки  підвищений  тиск  збільшує  зусилля  витягування,  що  призводить  до

               відривання дна або  фланця деталі,  а знижений тиск викликає утворення складок.

               Притискання необхідне при у разі витягування плоскої заготовки, якщо

                                                                  25-5,                                  (4Д5)


               де 0 3 - діаметр плоскої заготовки, мм;  1  (і - діаметр першого витягування, мм;  Б -

               товщина  матеріалу,  мм.  Для  другої  і  наступних  операцій  необхідність  притиску

               визначають за відносною товщиною матеріалу


                                                         є = — -100.                                     (4Д6)

                                                             Лп- 1
                      Витягування  здійснюють  із  притисканням,  якщо  є  <1,25,  без  притискання,

               якщо  1,5  є>1,5,  з  притисканням  або  без  притискання  якщо  є  =  1,25  -  1,5.

               Витягування без притискання прямокутних деталей з плоскої заготовки можлива,


               якщо        <  14 за одночасного дотримання співвідношення                    <  0,7  і -^ >  1  (тут

               Нпр - висота деталі з припуском на обрізання; В -  ширина деталі в плані; гп- радіус

               у  плані  між  боковими  стінками;  Б  -  товщина  матеріалу.  (Всі  розміри  подані  в

               міліметрах).  Витягування  без  притискання  на  2-й  операції  можна  здійснити  за

               умови, що ВГВ< (12-П4)8, де Вг  - ширина першого  витягування, мм.  На рис.  4.9

               показана  форма  робочих  частин  матриць  при  витягування  без  притискання.

               Матрицю  з  конічною  робочою  частиною  (під  кутом  утворює  30°)  застосовують

               (рис.  4.9,  а)  за  порівняно  невеликих  переходів  першого  витягування  ( т   >  0,6);

               матрицю з криволінійним профілем (рис.  4.9, б) як більш складну у виготовленні

               слід застосовувати для першого витягування, якщо т  < 0,6.
   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151   152