Page 151 - 6794

4.5 Витягування деталей прямокутної коробчастої форми

4.5.1 Форма та розміри заготовки

Процес деформування стінок відносно низьких нециліндричних коробок

складний. У ньому поєднуються згинання і витягування. Найбільшому ступеню

деформування піддається метал у кутах коробки. Але межа зосередження

деформації кутових зон заготовки не виражається різко, тому важко вказати, де

закінчується витягування і де починається згинання.

Згинання в чистому вигляді може бути зовсім відсутнім за незначної

ширини коробки. Якщо ще врахувати, що в витягувальному штампі важко

забезпечити рівномірний зазор між матрицею і пуансоном, а також інші фактори,

то можна дійти висновку: розрахувати заготовку, що забезпечує стабільну і дуже

точну висоту стінок коробки, майже неможливо.

Заготовку розраховують наближено виходячи з припущення, що в кутах

коробки відбувається витягування, а по решті периметру - згинання. Тому, щоб

отримати коробку з відносно рівними краями, необхідно у всіх випадках

обрізати в заготівлі кути.

Але не тільки з цієї причини виникає потреба в звільненні кутів від зайвого

металу. Часто навіть при обрізанні країв деталі після витягування потрібно в кутах

заготовки залишати мінімальну кількість металу, щоб створити сприятливі умови

для процесу формоутворення.

Стосовно конкретних умов розроблено кілька методів розрахунку і

побудови кутів, а також розгорток на основі дотримання рівності площ поверхонь

заготовки і готової деталі.

Найбільш універсальним методом розрахунку заготовки низьких

прямокутних коробок, одержуваних за одне витягування, є метод Звороно. Б. П.

Порядок розрахунку заготовки за цим методом такий:

1. Викреслюють кут деталі по середній лінії в двох проекціях (рис. 4.12).