Page 242 - 6792
P. 242

В  результаті  проведених  досліджень  встановлено,  що
            інкубаційний період розвитку тріщин в тілі труби складає 0,25 –
            0,3  повного  ресурсу  труби  до  кінцевого  зламу  N к  (рис.  7.15).
            Кількість  тріщин  в  трубі  суттєво  залежить  від  амплітуди
            напружень  згину:  чим  вище  рівень  напружень,  тим  меншу
            кількість  циклів  витримує  зразок  до  поломки  і  тим  менше
            утворюється  місць  зародження  і  розвитку  тріщин.  Наприклад,
            якщо при величині змінного напруження згину =100 МПа в тілі
            труби  до  моменту  кінцевої  поломки  труби  розвивалось  три
            крупні тріщини довжиною більше 70 мм, то при напруженні =90
            МПа спостерігали 5 таких тріщин, а при напруженні =70 МПа в
            тілі труби виявлено 7 крупних тріщин. Характерно, що з ростом
            величини  напруження  середня  довжина  тріщини  зменшується
            (рис.  7.15)  і  при  частці  виробленого  трубою  ресурсу  N/N к=0,7
            складає 40-60 мм, а при N/N к=0,9 досягає 70-90 мм. В той же час
            найбільша тріщина при N/N к=0,7 має 80-120 мм довжини, а при
            N/Nк=0,9 досягає величини l=110-180 мм. Тут N/N к – відношення
            поточного числа циклів навантаження труби N до кінцевого N к,
            коли проходить повна поломка труби.
               В умовах свердловини, коли труба працює під дією перепаду
            тисків  промивальної  рідини,  гранично  допустимою  глибиною
            тріщини є величина, рівна товщині стінки труби, при досягненні
            якої  можливий  промив  труби  через  утворену  тріщину.  Тоді
            довжина тріщини може досягти величини близько 100 мм і їх слід
            прийняти    за   гранично   допустиму,    оскільки   подальша
            експлуатація труби неможлива.
               Довжини       утворених      корозійно-втомних      тріщин
            характеризуються певним розсіюванням їх величин. В діапазоні
            частки виробленого ресурсу 0,5 – 0,9N/N к середньо – квадратичне
            відхилення  довжини  тріщини  зростає  за  лінійною  залежністю  і
            для різних величин змінного напруження зростає від 20 – 30 мм
            при 0,5N/N к до 30 – 40 мм при 0,9N/N к.
               Ймовірність появи корозійно-втомної тріщини певної довжини
            на  певній  стадії  виробленого  трубою  ресурсу  при  величині
            змінного  напруження  =60  МПа  представлена  на  рис.  7.16,  з
            якого видно, що ця залежність підпорядкована закону розподілу
            Вейбула при коефіцієнті форми β=3, тобто:

                                         242
   237   238   239   240   241   242   243   244   245   246   247