Page 226 - 6792
P. 226

2
                                      F   2 y S  / S зал ,          (7.19)
                2
            де  S  – дисперсія випадкової величини Y ;
                y
                     1         
                2                  2
               S зал      yi   yi  x    –  залишкова  дисперсія  (оцінка
                    n   k
            дисперсії випадкової величини у коло емпіричної лінії регресії);
               k   –  кількість  невідомих  коефіцієнтів  в  лінійному  рівнянні
            регресії:
               y ac   1 a   ,x        тобто  k  = 2.
               Далі з таблиці квантилів розподілу Фішера [20] для вибраної
            довірчої  ймовірності  (звичайно   =0,95  або   =0,90),  числа
            степенів  свободи  чисельника  (n-1)  і  знаменника  (n-k)  знаходять
            критичне значення:

                                     F кр  n   , 1 n  k .
               Якщо  F   F кр ,  то  з  вибраною  довірчою  ймовірністю  можна
                      1
            стверджувати існування зв’язку між    і  N  в вигляді рівняння
                                                 a
            оцінки. При виконанні умови нерівності  F   F кр приймають, що
                                                     1
            зв'язок  між змінними статистично не значимий. В цьому випадку
            подальше використання рівняння регресії недопустиме.
               Випадкову    величину    Y 1  x ,   яка   відповідає   нижній
            односторонній  границі  довіри  при  довірчій  ймовірності  (1- ),
            розраховують за формулою:
                                               1         2
                         1 Y    Yx    txi   ( n  ) 2 S зал  1      xxi  ,    (7.20)
                                                 n      xx i   2

            де  t  ( n  ) 2   –  відсоткова  точка  розподілу  Ст'юдента  для  числа
            ступенів свободи (n-2);
                  1   (x i   )x  2
                1            –  компонента,  яка  враховує  збільшення
                  n       )x  2
                     (x i
            ступеню  розсіювання  емпіричного  середнього  значення   xY    в
            міру віддалення  x  від свого середнього значення.
                             i
               Знайденим значенням   xY 1  після потенціювання відповідають
            значення  a1  i .



                                         226
   221   222   223   224   225   226   227   228   229   230   231