Page 174 - 6792

3-ім етапом розрахунку запасних частин може служити
визначення їх гарантованого запасу, тобто такої їх кількості, яка
із заданою ймовірністю забезпечить відсутність дефіциту в
запасних частинах на протязі необхідного періоду експлуатації.

4.9 Розрахунок середньої очікуваної необхідності
в запасних частинах
Розрахунок проводиться з припущенням, що спочатку
встановлені заводом виробником елементи, які підлягають заміні,
мають зростаючу з ростом наробітку інтенсивність відмов (не
експоненціальний випадок)
Розрахункові формули будуються на основі асимптотичної
залежності теорії відновлення.
Нехай f(t) відома густина розподілу ресурсу нового елемента, τ
– величина ресурсу елемента до заміни.
Позначимо через R сум (заданий) середній ресурс машини. Для
випадкової величини τ середнє число замін m сер(τ) на інтервалі
[R сум τ] у випадку елементів із зростаючою (t ) рівне:
R сум  R сум 
1  m сер     , (4.28)
з R з R
де R з – середній ресурс запасного елемента до заміни.
З рівняння (4.28) отримаємо розрахункову формулу, яка
показує норматив витрат запасних частин, віднесених до одного
року експлуатації, і охоплює 100 машин, що має по n
забезпечуваних елементів в кожній машині:
100  n  R сум  R н 
зпч
N   1  , (4.29)
сер  
T сер  R з 
де Т сер – середній строк служби у роках, що відповідає наробітку
R сум.
Ця формула використовується при виконанні умови R сум  5 н R і
при цій умові формула дає відносну похибку, що не перевищує
0,2.
Якщо R н ,0 2 R сум , тобто умова не виконуються, то необхідно
враховувати вид розподілу ресурсу початкового елемента.
У випадку нормального закону розподілу, той же норматив
запишеться наступним чином:

174