Page 120 - 6792

Наше завдання – виокремити із загального часу технічного
обслуговування і ремонту складові, які залежать від
пристосованості конструкцій об’єкта до технічного
обслуговування і ремонту. Ці складові ми і маємо
використовувати у побудові показників ремонтопридатності, аби
розмежувати конструкцію та питання організації технічного
обслуговування і ремонту.
Тому до показників ремонтопридатності увійшла тільки
оперативна складова загального часу.
Прийняті 3 види показників ремонтопридатності:
1. Що визначаються оперативною тривалість технічного
обслуговування (ремонту), год.
2. Що визначаються оперативною трудомісткістю технічного
обслуговування (ремонту), люд.-год.
3. Що визначаються оперативною вартістю технічного
обслуговування (ремонту).
Поняття «оперативна тривалість технічного обслуговування»
(ремонту) показує зайнятість (простій) об'єкта для проведення
робіт із технічного обслуговування, на відміну від оперативного
часу, що є показником завантаженості окремих виконавців.
Оперативна тривалість – залежність від пристосованості
об’єкта до одночасного виконання робіт кількома виконавцями,
що особливо важливо при ремонті складних об’єктів.
Мінімальна оперативна тривалість технічного обслуговування
досягається рівномірним і одночасним завантаженням усіх
виконавців.
За нерівномірного та неодночасного завантаження виконавців
оперативна тривалість технічного обслуговування визначається
інтервалом часу від початку робіт із технічного обслуговування
першого виконавця до їхнього закінчення останнім виконавцем.
Це довжина критичного шляху. Зокрема у разі одного виконавця
оперативна довготривалість збігається з оперативним часом.
Оперативна працевитратність і оперативна вартість
виокремлюються із загальної працевитратності та загальної
вартості, аналогічно тому, як це зроблено щодо оперативного
часу, і визначає ту складову працевитратності (вартості), яка
залежить від конструкції.

120